Чого стосується моя віра? Таке примітивно-провокативне питання. Звісно, що всього. Або, принаймні, має цього «всього» стосуватися. Спершу, як кажуть історики, християнство не сприймалося як віра – воно було філософією. Способом жити. Певною мірою, переінакшуючи слова Апостола, можна сказати: християнство як спосіб жити – те ж саме сьогодні, вчора і повіки. 

А стосуватися цей спосіб життя може – і повинен – будь-якої дрібниці цього життя. (Тільки не натужно: «Я слідкуватиму за кожною дрібницею» – бо такий підхід закінчиться у кращому разі розчаруванням, а в гіршому – немалим неврозом.) Щодо дрібниць, то моя сьогоднішня пошта принесла таку нібито нехристиянську новинку, як місця утилізації відпрацьованих батарейок.

Вступаючи в період Великого посту, ми стаємо співучасниками відродження Божого створіння – нас самих та навколишнього середовища. Очолює та звершує цей процес невидимий Голова Божого створіння – Ісус Христос. Він, будучи Взірцем уособлення Божого Плану спасіння світу, робить кожного з нас спроможним до участі в порятунку Божого створіння.

В часі м’ясопусної неділі, споживаючи м'ясо, ми в такий спосіб визнали наш сьогоднішній статус як руйнівника і насильника Божого створіння. Замість того, щоб створіння бачило в нас його захисників та господарів (Бут 1, 28), воно має перед нами «страх і ляк» (Бут 9, 2). Ця утаєна правда повністю стається явною тоді, коли приходить Суддя. Саме тому дійсність м’ясопусної неділі розгортається у світлі та реальності Страшного Суду. Особливість м’ясопусної неділі полягає в тому, що не ми своїми мудруваннями об’являємо правду про себе як насильників, але це відкривається нам у літургійному пережитті Божого суду, якого ніхто не може уникнути.

На конгресі Всесвітньої Ради Церков (ВРЦ), який відбудеться в березні 2012 р., в Манілі (Філіппіни), буде розглянуто проект нової декларації «Про місію та євангелізацію». На сьогодні у своїй місійній діяльності ВРЦ керується декларацією прийнятою 1982 р.

Нова декларація буде розпочинатися з констатації того, що місія Церкви не може базуватися на звуженій антропоцентричній концепції, так як її вихідним пунктом є все Створіння Боже.

Проект документу містить також положення про те, що до місії Церкви належать екологічні питання, оскільки місія Церкви здійснюється у світі Божого створіння, яке довірене нам на відповідальне управління.

Паперові товари відіграють велику роль в більшості аспектів нашого життя, від книг та журналів, до картонних коробок та рахунків, які присилаються нам поштою. При цьому папір - один з небагатьох матеріалів, який найбільш легко і часто використовується повторно.

Частка паперу в загальній кількості відходів залишається постійною

Незважаючи на збільшення кількості нових матеріалів, частка паперу в загальному обсязі муніципальних відходів з 1960 по 2007 роки коливалась в районі 33%. Фактичний обсяг збільшується, але відсоток залишається постійним.

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), у Європейському регіоні  кожна п'ята смерть зумовлена хворобами, пов'язаними зі станом навколишнього середовища.

Однак рівні впливу навколишнього середовища на здоров'я значною мірою різняться в країнах регіону. Усередині країн бідні верстви населення можуть піддаватися несприятливому впливу навколишнього середовища в п'ять разів більше, ніж більш забезпечені люди.

Доповідь про нерівності щодо екологічних умов і здоров'я в Європі - новітня публікація Європейського центру з питань довкілля та охорони здоров'я європейського бюро ВООЗ. Сьогодні - через десять років після початку його діяльності в 2001 році - повноцінний офіс цього центру відкривається в Бонні, Німеччина.

В ході офіційної зустрічі між представниками Святого Престолу та Британського уряду, яка відбулась 15 лютого 2012 року було видано «Спільне комюніке Святого Престолу і уряду її Величності Королеви Єлизавети II». В цьому важливому документі було розглянуто 11 пунктів, які в основному спрямовані на те, щоб поставити людину з її гідністю, повагою та цінністю життя в центрі всіх фундаментальних процесів глобального розвитку світу. Серед всіх розглянутих та затверджених пунктів в першу п’ятірку попали два, які стосуються сталого розвитку та взаємозв’язку між бідністю та кліматичними змінами.

Міжнародний день захисту морських ссавців вважається днем захисту не лише китів, але й усіх морських ссавців та інших живих істот морів та океанів. Святкується з 1986р., коли, після 200-річного винищення китів, Міжнародна китова комісія ввела заборону на китовий промисел і на торгівлю китовим м'ясом.

Щорічно в цей день різноманітні природоохоронні групи проводять акції із захисту китів та інших морських ссавців. В Україні це свято можна назвати днем захисту дельфінів, адже вони є єдиними представниками морських ссавців, які мешкають у наших солоних водах.

Євангелія про страшний суд, яку чуємо в храмах у М’ясопусну неділю, нагадує нам про те, що свого часу кожному з нас прийдеться дати відповідь перед Богом за свої вчинки і спонукає нас до покаяння та відповідального життя вже «тут і зараз».

В контексті великопосних екологічних імпульсів євангельське послання покликане поглибити та розширити нашу екологічну свідомість для того, щоб бути готовими відповісти перед Богом Творцем та Спасителем, Котрий як Суддя зажадає звіту за довірений нам світ і всі дари створіння, які ми покликані передати майбутнім поколінням.

Традиційно ми сприймаємо цю притчу як заклик до діл милосердя: «Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили» (Мт. 25: 40). Однак, чи задумувались ми, що тими «братами найменшими», які уособлюють самого Христа, є не тільки наші ближні – потребуючі люди, але й тварини, дерева, рослини, і все інше створіння Боже, що «стогне і страждає» внаслідок гріховної поведінки людини.

Необхідно бути готовими до того, що на страшному суді «голодний» Христос також може запитати нас, чи були ми відповідальними споживачами та виробниками продуктів харчування; Христос «спраглий» – чи заощаджували ми воду і не забруднювали її; Христос «чужинець» – чи ми не забули про те, що оточуюча нас природа – це не лише наше довкілля, матеріал і ресурс для використання, але живий організм Божого створіння та місце Його присутності; «нагий» Христос – чи намагались ми одягнути оголену масовими рубками дерев землю в її природні шати чарівних дібров, гаїв та лісів, чи дбали про відновлення природних ресурсів і чи огортали довірений світ своєю любов’ю та піклуванням;