Психологія людей є найбільшою перешкодою для впровадження технологій пом’якшення дій на клімат Землі. Людство не готове до змін.

Проблеми змін клімату відомі вже кілька десятиріч, але щороку фіксуються нові рекорди у викиді парникових газів, створюючи додаткові чинники потепління. Тануть льодовики, потрохи відступає вічна мерзлота викидаючи додаткові кількості метану і двоокису вуглецю. Пожежі в тайзі все частіші, що впливає на розтоплення арктичних льодів. Збільшується смертність дерев, що приводить до їхнього розкладання і збільшення СО2. Натомість підвищення температури океану зменшує кількість планктону, який здатний споживати СО2.

Світ може дійти до межі, коли повна заборона на спалювання вугілля, газу та нафти вже нічого не змінить, процес змін клімату може стати незворотним.

Найрозумнішою стратегією повинна бути широка кампанія з виховання правильного споживання енергії і навіть планування родини. Але наш розум не завжди добре оцінює те, що є добре, як і те, що є зле. Деякі небезпеки, на основі оцінки великої шкоди,  можемо собі уявити і заперечувати проти їхнього використання, як у випадку з атомною енергетикою. До інших загроз, не зовсім нам очевидних, не ставимо таких категоричних вимог, хоча, для прикладу, автомобільний рух щороку вбиває понад 1 мільйон осіб.

Зміни клімату не є настільки очевидними для кожного з нас. Сильна спека, значні повені, сильні урагани нам відомі, тому здається, що і далі будемо справлятися з цими природними явищами. Навіть, коли свідомість сприймає велику загрозу для людства від змін клімату, то про свою безпеку кожен вважає, що особисто з ним нічого не станеться.

Історично складалося так, що можна було загинути від агресії або від голоду, тому не створювалася стратегія поведінки, яка повинна передбачати далеке майбутнє. Останні десятиріччя заставляють змінювати таку точку зору.

Передбачається вкладення величезних сум в технології для запобігання змін клімату, але для кожного залишається питанням «користі» від вкладення таких  грошей та ефективності пропонованих технологій. Особисті думки часто зосереджуються на тому, що «я і так проживу».

Постійний розвиток кожного приводить до досягнення певних матеріальних вигод, до певної суми заробітку, до певного стилю життя. Витрачати частину зароблених коштів на «вкладення» в зміну клімату не вкладається в наші поняття. Дехто купує електромобіль, щоб «зменшити» негатив для природи, але для виробництва цього авто теж використовується дуже багато матеріалів та енергії, то ж ефект «позитиву» нікчемний.

Уряди різних країн по різному ставляться до потрібних змін. У деяких є «політичні» причини для відтермінування прийняття рішень, інші діють активно, бо відчувають конкретну загрозу через близькість до можливих негативних наслідків, напр., розміщені вздовж побережжя океанів, котрий після потепління може затопити ближні міста і села.

Джерело: EcoTown