Національний екологічний центр України (НЕЦУ) оголосив 18 травня Днем екотрауру в Україні. Вперше в історії України настав день, коли в жодній з областей немає природоохоронних органів: саме 18 травня вступає в силу постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 р. № 159 «Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/159-2013-%D0%BF). Ліквідація органів Мінприроди України здійснена в ході адміністративної реформи і стала апофеозом «покращення» в довкільній сфері.

 «Це дуже небезпечне рішення, яке загрожує національній безпеці України – вважає Ярослав Мовчан, голова НЕЦУ, - річ в тім, що тисячоліттями була випрацювана практика управління природними ресурсами на національному рівні – рослинним і тваринним світом, повітряним басейном, землями, водами. Для управління потрібна інформація про стан ресурсу в усій державі, потрібно брати до уваги багаторічну динаміку певного ресурсу, мати невиснажні чи раціональні правила його використання, вести облік і моніторинг в екосистемних шкалах часу. Як це здійснюватимуть облдержадміністрації? Чому Швеція застосовує принцип екологічних циклів, суть якого полягає в тому, що всі природні ресурси необхідно використовувати і переробляти з найменшою шкодою для природи (і з 1993 р. працює «Біль про екоцикли»), з врахуванням функціонування екосистем, закладаючи це у вартість товарів та продуктів споживання, а ми повертаємося до феодалізму в природокористуванні, з «професійної» руки реформаторів з АПУ та місцевого довкільного «герострата» п. Мірошниченка? Чому Німеччина і Франція дозволяють собі утримувати потужні міністерства довкілля з розвиненими територіальними органами і мільярдним фінансуванням, а Україна порушує засади своєї ж Конституції, досягнень у формуванні системи екобезпеки та принципів цивілізованого управління?»

Реформа державного управління в Україні почалася з розроблення та прийняття Указу Президента України від 9 грудня 2010 р. №1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади». Цей Указ був розроблений і прийнятий, начебто, «з метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, усунення дублювання їх повноважень, забезпечення скорочення чисельності управлінського апарату і витрат на його утримання, підвищення ефективності державного управління». Основна частина нових положень про діяльність центральних органів виконавчої влади у сфері довкілля була прийнята в квітні 2011 р. відповідними указами Президента України. При цьому, деякі урядові органи були виведені зі сфери впливу Мінприроди України, наприклад, Державне агентство лісових ресурсів України (раніше – Держкомлісгосп), Державна гідрометеорологічна служба України (раніше – Держкомгідромет), Державне агентство земельних ресурсів України (раніше – Держкомзем) та ін. Деякі органи взагалі були ліквідовані, наприклад Державна служба заповідної справи України (http://necu.org.ua/lodovikovij-period-na-zapovidnix-teritoriyax-ukra%D1%97ni/).

Скасування територіальних органів Мінприроди відбулось на виконання так званого  «Закону Мірошниченка» (http://www.pravda.com.ua/news/2012/12/30/6980759/), який передбачає вилучення з усіх законів згадок про функції (переважно регуляторні) територіальних органів Мінприроди та передачу повноважень скасованих органів Мінприроди підрозділам обласних державних адміністрацій, які мають бути створені для цього.

Сьогодні наступив день, коли більше не стало територіальних органів Мінприроди. І ми бачимо, що до цього дня не з’явилось жодного документу, який би доручав створити ці таємничі підрозділи обладміністрацій. – додає Олексій Василюк, заступник голови НЕЦУ. – Чи будуть створені ці підрозділи  в майбутньому і куди до їх створення передані всі архіви міністерських управлінь – залишається таємницею. Щоб уявити масштаби небезпеки, достатньо сказати, що лише в скасованих міністерських управліннях зберігалась вся інформація про більш ніж 7000 заповідних територій, наявних в Україні.

Джерело: НЕЦУ