Шосте масове вимирання дикої природи на нашій планеті не просто відбувається прямо зараз – цей процес прискорюється. До такого висновку прийшли дослідники із Стенфордського університету і Інституту екології Національного автономного університету Мексики, повідомляє National Geographic.

Як наголошується, в 2015 році еколог Херардо Себальос керував дослідженням, в якому використовувалися консервативні оцінки, щоб виявити величезну розбіжність між звичайними ("фоновими") темпами зникнення, видів і потоком вимирань, які ми спостерігаємо сьогодні.

Зокрема, ним було встановлено, що середня швидкість зникнення видів хребетних становить два випадки зникнення на 10000 видів кожні 100 років. В XX і XXI століттях ця цифра збільшилася в 114 разів. За словами дослідників, це яскраво демонструє, що масове вимирання відбувається прямо на наших очах.

"Ми можемо з упевненістю сказати, що сучасні показники вимирання виключно високі, що вони ростуть, і що вони передбачають масове вимирання – шосте у своєму роді за 4,5 мільярда років історії Землі", – писали дослідники в 2015 році. Саме шосте масове вимирання більш відоме як голоценове, так як воно збігається із сучасною епохою голоцену.

Тепер Себальос і його колеги провели нове дослідження, яке привело до ще менш оптимістичних висновків. За словами авторів роботи, і без того стрімкі темпи вимирання хребетних різко зростуть в майбутньому.

У ході дослідження група використовувала дані з Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) і Birdlife International для вивчення популяцій хребетних, які знаходяться на межі зникнення, втративши більшу частину свого історичного ареалу і зберігши менше 1000 живих особин по всьому світу.

За даними дослідників, цьому опису відповідають 1,7% всіх наземних хребетних або 515 видів. При цьому, близько половини з них мають у популяції менше 250 особин.

Ще 388 видів відчувають себе трохи краще, зберігши від 1000 до 5000 особин в популяції. Однак 326 з них мешкають в тих же регіонах, що і згадані вище 515 видів. Це говорить про те, що вони, ймовірно, будуть піддані тим же загрозам, включаючи дестабілізацію екосистем, руйнування харчових ланцюжків, збезлісення, забруднення та інші чинники людського впливу.

Вчені пояснюють, що тісна екологічна взаємодія видів, що перебувають на межі зникнення, призводить до спільного вимирання. Тобто одне зникнення породжує інше.

Такі "каскади зникнень", викликані втратою деяких ключових видів в екосистемах, є широко відомим явищем в екології і чинять сильний тиск на популяції тварин. Тому, за словами авторів дослідження, масове вимирання тільки набирає обертів.

За словами вчених, якщо за все XX століття вимерло 543 види наземних хребетних, то за найближчі 20 років вимре близько 540 видів. Це означає, що темпи вимирання вже в 117 разів вище фонової швидкості і вище, аніж власні оцінки дослідників п'ятирічної давності.

Вчені відзначають, що ще не пізно вжити заходів, щоб послабити тиск людини на біосферу. Це може бути здійснено шляхом запровадження широких заборон на торгівлю дикими видами, уповільнення вирубки лісів і визнання всіх популяцій тварин з менш ніж 5000 особин такими, що знаходяться під загрозою зникнення.

Джерело: zik

Зображення взято із сайту