Рішення виробити найбільш зважений та дієвий документ було прийнято на засіданні Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування, на якому розглядалися три «довоєнні» законопроєкти у сфері запобігання промисловому забрудненню:

• № 6004 «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення»;
  • № 6004-1 «Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності»;
  • № 6004-2 «Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля».

Зазначена реформа була однією з наймасштабніших та найактуальніших в довкіллєвій сфері ще до початку війни. Адже мала б запустити екомодернізацію промисловості та як результат зменшити її негативний вплив на довкілля, зокрема скоротити викиди забруднюючих речовин у повітря до рівня екологічно безпечних європейських нормативів. А ще імплементувати положення Директиви 2010/75/ЄС, впровадити найкращі доступні технології та методи управління і цим виконати одну з умов для повноцінного членства України у Євросоюзі.

Широкомасштабна агресія рф звичайно внесла свої корективи, позначилася на роботі бізнесу, велика кількість інфраструктурних об’єктів на сьогодні повністю зруйнована, а отже рівень промислового забруднення в нашій країні скоротився. За даними Kyiv School of Economics загалом від початку війни пошкоджено або зруйновано щонайменше 412 підприємств, з яких 64 — це великі та середні підприємства. Очікується, що це число може бути вищим, оскільки наразі відсутня повна інформація про стан українських підприємств, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях.

Однак прагнення України стати повноправним членом ЄС ще більш зміцнилося. Є розуміння, що промисловість відбудовуватиметься наново й логічно це робити вже з урахуванням сучасних «зелених» технологій. Тому й актуальність реформи промислового забруднення, а фактично зеленого відновлення залишається.

Відтак Міндовкілля не припиняло роботу над впровадженням реформи зменшення та контролю промислового забруднення, до роботи були долучені як українські, так і міжнародні експерти, зокрема Німеччини, Чехії, Латвії.

Тож Міндовкілля та ЕкоКомітет, експерти Команди підтримки реформ при Міндовкілля, Федерального міністерства охорони навколишнього середовища, природи і ядерної безпеки Німеччини та Німецького товариства міжнародного співробітництва Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH доопрацьовують альтернативний законопроєкт, який вже на наступному засіданні комітету буде представлено до розгляду.

Прийняття відповідного законодавства має запровадити системний та послідовний підхід до реформування дозвільної системи у сфері запобігання та зменшення промислового забруднення, підвищити ефективність координації дій між усіма стейкхолдерами та сприяти екомодернізації великих промислових забруднювачів.

Джерело: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України