«Я радий, що можу провести цей суботній ранок між вами, знову відвідуючи регіон, красу якого не може скасувати жодна несправедливість», – мовив Папа Лев XIV, розпочинаючи своє слово до громадськості «Землі вогнів», зони екологічного лиха в південноіталійському регіоні Кампанія, ураженої наявністю нелегальних стихійних сміттєзвалищ з токсичним відходами. В суботу, 23 травня 2026 р., Святіший Отець здійснив душпастирські відвідини цієї місцевості, завітавши до міста Ачерра, де в катедральному соборі відбулася зустріч з духовенством і родичами загиблих через погіршення довкілля, після чого на центральній площі – зустріч з громадськістю.

«У житті ми розуміємо: чим тендітніша краса, тим більше вона вимагає турботи й відповідальності. Ось у цьому, дорогі мої, полягає головний сенс моєї сьогоднішньої присутності в Ачеррі: підтвердити й підбадьорити той порив гідності та відповідальності, який відчуває кожне чесне серце, коли життя проростає й одразу потрапляє під загрозу смерті», – сказав Папа, зазначивши, що хто має дар віри, той розуміє, що цей порив походить від Бога-Творця.

Кожен має свою частку відповідальності: обираймо життя

Наступник святого Петра зауважив, що визначення «Земля вогнів», яке зробило ці терени відомими, не є «справедливим щодо добра, яке існує і чинить спротив», але воно допомогло усвідомити «серйозність корумпованості та байдужості, які дали простір злочинам». «На цій території, насправді, є життя, яке протистоїть смерті; справедливість існує й утвердиться. Звісно, треба обирати життя і звільнятися від пут смерті. Завжди є якась тонка вигода в тому, щоб змиритися, в компромісах, у відкладанні необхідних і сміливих рішень. Фаталізм, нарікання, перекладання провини на інших – це живильне середовище для беззаконня і початок опустелювання сумління», – мовив Лев XIV, закликаючи, щоб кожен взяв на себе свою частку відповідальності, обираючи справедливість і служачи життю.

Початок змін

Далі Святіший Отець нагадав, що ця земля вже заплатила високу ціну, похоронивши чимало своїх синів і дочок. Це спонукає спробувати разом бути свідками нового союзу, прямувати до відродження, що є часом «етичних дій і дієвої пам’яті», щоб чинити спротив поступові «технократичної парадигми», про загрози якої Папа Франциск писав у Laudato si’. Ця парадигма, за словами Лева XIV, досі представляється як переможна, вона лежить в основі помноження конфліктів, за якими є боротьба за ресурси, її розпізнаємо «в технологічному розвитку, який націлений на запаморочливі прибутки небагатьох і залишається сліпим до людей, їхньої праці та їхнього майбутнього». Тож початком змін є переміна нашого погляду.

Кращий світ чи кращі покоління

«На думку деяких, залишити нашим дітям кращий світ стало надто амбітною метою. Однак завдання залишити світу кращих синів і дочок не повинно бути таким», – вів далі Папа, наголошуючи на тому, що «зусилля щодо виховання доступні нам і є пріоритетними». Виховувати, звісно, молодь, але також дорослих… «Кожен має, що дати, але спершу потрібно навчитися отримувати», – сказав Лев XIV, визнаючи, що з цим нелегко погодитися, але це – початок майбутнього.

«Мої дорогі, саме справжня зміна економічного, громадянського і навіть релігійного мислення допоможе створити те добро, яке оздоровить цю землю та всю Планету. Серед людей, інституцій, державних та приватних організацій необхідно зміцнити та розширити пакт, який вже приносить перші плоди в освітній та соціальній сферах. Він не тільки протидіятиме та підриватиме злочинні союзи, але й позитивно поєднає та примножить найкращі сили та великі ідеї, які вже є у ваших серцях», – наголосив Святіший Отець, дякуючи тим, хто був піонером цих відважних починань, першими викриваючи «лиха цієї землі» та привертаючи увагу «до прихованої й заперечуваної реальності її отруювання».

Прямувати вузькою стежкою навернення

Сьогодні, за словами Наступника святого Петра, ми маємо усвідомлення необхідності пильнувати здоров’я створіння, відкидаючи спокуси збагачуватися за допомогою практик, «які забруднюють землю, воду, повітря й співіснування». Потрібно вчитися «бути багатими по іншому», тобто, уважнішими до стосунків, більше спрямованими на спільне благо. «Саме з цього навернення можна вибудувати добрі практики громади: завдяки людям і підприємствам, які плекають усвідомлення меж, а не безвідповідальне їх порушення; які цінують відновлення, а не логіку вторгнення; які прагнуть справедливості, а не володіння. Зокрема, бути близькими до людського серця, а отже, ближчими до Бога, Який його створив, означає прагнути спільноти, яка є більш інклюзивною, більш згуртованою, менш схильною до маргіналізації та поляризації. Але шлях, яким треба йти, є вузьким, бо він починається від нас, з того місця, де ми перебуваємо», – мовив Лев XIV, побажавши допомоги в цьому святого Франциска з Ассізі, Небесного покровителя Італії, який нагадує всім, що «мир ґрунтується на піклуванні про іншого, на братерстві».

Джерело: VATICAN NEWS