Депутати внесли зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення.

Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за порушення пожежної безпеки в лісах) (№1149).

Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення проголосували 322 народних депутата із 382, зареєстрованих в сесійній залі. Законом встановлюється, що порушення вимог пожежної безпеки в лісах тягне за собою накладення штрафу на громадян від 25 до 50 (раніше - від 5 до 15) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від 50 до 100 (раніше - від 15 до 50) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

5 лютого в Львівському обласному будинку вчителя відбувся семінар для вчителів християнської етики на тему «Основні категорії християнської екологічної етики у світлі енцикліки Папи Франциска «Laudato Si».

Модератором і доповідачем екосемінару виступив проф. д-р Володимир Шеремета, керівник Бюро УГКЦ з питань екології. В першій частині було презентовано першу в історії екологічну енцикліку Папи Франциска «Laudato Si: про турботу за наш спільний дім», в якій, згідно з методологією «дивись-аналізуй-дій», подане вчення Церкви щодо сучасних соціально-екологічних викликів, їх основних причин, а також ключових передумов та інструментів їх подолання.

Україна в найближчих 30 років не зможе відмовитися від атомної енергетики. Проте, на сьогодні 15 працюючих реакторів чотирьох українських АЕС зношені вже на 80%, а на їх повне виведення з ладу державі може знадобитися близько $ 15 млрд і водночас якісна реформа енергетичного сектора країни.

За словами співзасновника Української асоціації відновлюваної енергетики, члена Ради з інновацій при прем'єр-міністрі Ігоря Тинного, атомна енергія, яку нерідко називають дешевою, такою не є насправді, а таке твердження – міф. Оскільки на виведення з ладу одного енергоблоку державі необхідно $ 1 млрд. А в Україні їх 15. Водночас держкомпанія «Енергоатом» недоотримує значні кошти, а Фонд, кошти якого мали б направлятися на виведення відпрацьованих і замортизованих енергоблоків, на сьогодні фактично є порожнім.

Новий рік, Різдво, Йордан – ми з нетерпінням очікуємо цих свят. Це час змін, планів, традицій, час для родини, час для Бога. Проте багато-хто сприймає цей період завдяки певним символам, одним з яких, і мабуть найяскравішим, є ялинка. Чимало сімей мають навіть цілі традиції сімейного прикрашання зелених красунь. Для багатьох ялинка, запах хвої в домі асоціюється із самим святом.

Попри це дуже прикрим залишається той факт, що заради цих кількох днів чи тижнів святкової атмосфери, тисячі зелених красунь зрубують, а по закінченні святкового періоду викидаються на смітники.

29-30 січня 2020 року під головуванням Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава в Патріаршому домі у Львові відбулася Вісімдесят четверта сесія Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства Української Греко-Католицької Церкви. У праці Синоду взяв участь двадцять один єпископ Верховного Архиєпископства, який має обов’язок брати участь в цьому Синоді, та владика Ніл Лущак, єпископ-помічник Мукачівської греко-католицької єпархії. Вперше як члени Синоду в його праці взяли участь недавно хіротонізовані владика Іван Кулик, єпарх Кам’янець-Подільський, та владика Степан Сус, єпископ Курії Верховного Архиєпископа УГКЦ.

Після вступних синодальних формальностей отці Синоду переглянули та взяли до уваги стан виконання рішень Вісімдесят третьої сесії Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ.

Вчені довели, що нинішнє глобальне потепління відрізняється від інших кліматичних зрушень, що відбуваються на планеті за 2000 останніх років. Попередні похолодання і потепління були не планетарними, а регіональними, викликаними природними силами. Тоді як в кінці XX століття (XXI століття не вивчався) температура на 98% території Землі виявилася найвищою за весь досліджуваний період. Таке майже загальне потепління є унікальним для сучасної епохи

Більш того, швидкість, з якою сьогодні зростає температура, набагато перевищує будь-які попередні її коливання. Ці коливання були викликані головним чином природними причинами, включаючи потужні вулканічні виверження, а не антропогенними викидами парникових газів. Такі висновки, озвучені в трьох роботах, опублікованих у журналі Nature і Nature Geoscience, повідомляє Science News

Первозданні та захищені законом частини тропічних лісів Амазонії, які захищають планету від зміни клімату, почали викидати вуглець. Про це йдеться у дослідженні, опублікованому у журналі Праці Національної академії наук США.

Дослідники використовували передову супутникову технологію для вимірювання та аналізу викидів, спричинених деградацією та вирубкою лісів. Вчені встановили, що первозданні землі, які перебувають під охороною, викидали майже півмільярда тон вуглецю, а деградація та втрата лісів досягли рівня понад 75% у семи із дев’яти країнах Амазонії.

Однак дослідження також виявило, що переважна більшість вуглецю надходить із незахищених частин Амазонії – посилюючи вирішальний внесок корінних жителів у обмеження кліматичних змін. Незаконна діяльність та послаблення принципів верховенства права піддають небезпеці захищені землі, особливо в міру зростання світового попиту на мінерали, паливо та товари.

Після жахливих лісових пожеж в Австралії, незвично теплої зими в Україні та інших країнах, рекордно високої температури океанів, що призводить до посилення ураганів, повеней і підняття рівня моря, тема зміни клімату нарешті стала актуальною серед світових лідерів бізнесу та політики.

Підтвердженням цього стали жваві дискусії під час цьогорічного Всесвітнього економічного форуму в Давосі.

Про неминучість боротьби з кліматичними змінами і те, яких зусиль докладає Україна на цьому шляху, розповіла постійна представниця Програми розвитку ООН в Україні Дафіна Ґерчева.