Поїв сам – нагодуй пташку: в Україні з’явився посуд з висівок
В Україні почали продавати органічний посуд із висівок. Після використання, посудом можна годувати тварин чи птахів.
Про це передає компанія-виробник на своїй сторінці у Фейсбуці.
Фірма запатентувала технологію, яка дозволяє робити одноразовий посуд з пшеничних і кукурудзяних висівок, продуктів переробки маніоку, водоростей, а також полімерів на рослинній основі. Сировину стискають під пресом за допомогою гарячого повітря.
Одну тонну пшеничних висівок можна перетворити на 10 тисяч тарілок чи мисок.
Популяції риби у Світовому океані скорочуються з загрозливою швидкістю
Популяції всіх видів риб у Світовому океані скорочуються з загрозливою швидкістю. Про це заявили вчені, провівши масштабне історичне дослідження даного питання.
Для цього вони проаналізували архівні записи починаючи з 1930 року. Вчені відзначають, що за останні 80 років у Світовому океані в середньому зникло 4,1% всієї популяції риби, але даний показник нерівномірно розподілений в різних частинах світу. Наприклад, у Східно-Китайському і Північному морях зниження склало суттєві 15-35%. На такі різкі зміни в популяції риби вплинули два великих фактори: глобальна зміна клімату планети і масовий вилов риби людьми.
"Тотальне озеленення". У Саудівській Аравії збудують найбільший в світі парк
Амбітний проект дозволить створити 70 тис. робочих місць.
Найбільший у світі парк з величезними відкритими зеленими зонами буде створений в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія) в рамках проекту із запобігання
Чотири проекти – Парк короля Салмана, Спортивний бульвар, Зелений Ер-Ріяд та Ріяд Арт – стануть частиною програми "Якість життя", що має бути реалізована до 2030 року. Вона також узгоджена з програмою сталого розвитку ООН, метою якої є запобігання змін клімату.
Окрім створення 70 тис. нових робочих місць, проект сприятиме поліпшенню здоров'я та добробуту міста, має заохотити населення до здорового способу життя, спорту, культури та мистецтва.
ЮНЕП: ми є свідками масштабного вимирання живої природи
42 відсотки наземних, 34 відсотки прісноводних і 25 відсотків морських безхребетних знаходяться на межі зникнення. «Ми є свідками масштабного вимирання живої природи», – йдеться в доповіді Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП). Автори публікації попереджають про це і інших катастрофічні наслідки руйнування планети і закликають міжнародне співтовариство терміново вжити заходів.
Доповідь присвячена проведенню п'ятиденної Асамблеї по навколишньому середовищу. Автори документа вважають, що в умовах урбанізації та зростання чисельності населення для задоволення потреб людей потрібно все більше ресурсів. З 1975 року площа міст і передмість збільшилася в 2,5 рази.
Мексиканський стартап випускає одноразовий посуд із кісточок авокадо
Мексиканський стартап BioFase займається виробництвом одноразового посуду з кісточок авокадо для боротьби з пластиковими і харчовими відходами. Серед продукції, що випускається – одноразові столові прибори і трубочки, які розкладаються протягом 240 днів.
Оскільки BioFase базується в Мексиці, сировини для виробництва посуду вдосталь: на Мексику припадає близько 50% світових поставок авокадо, тому велику кількість кісточок легко можна перетворити на щось корисне. BioFase збирає кісточки авокадо у компаній, які переробляють плоди для виробництва гуакамоле або масла. Виробництво ж одноразового посуду не вимагає особливих витрат, адже виготовляється з матеріалу, який в іншому випадку спалювався б на звалищі.
Понад два мільярди людей на Землі не мають доступу до питної води – ООН
Водні ресурси на Землі розподілені вкрай нерівномірно, йдеться у доповіді ЮНЕСКО. Понад два мільярди людей живуть, не маючи постійного доступу до чистої питної води.
Понад два мільярди людей на планеті – близько 2,1 мільярда – не мають на даний момент постійного доступу до чистої питної води. Ще двічі більша кількість людей, 4,3 мільярда осіб, живуть, не маючи безпечних санітарних умов. Про це йдеться у щорічній доповіді ЮНЕСКО про освоєння водних ресурсів у світі (World Water Development Report), що була оприлюднена у вівторок, 19 березня.
Дні духовної віднови перед мощами св. Івана Павла ІІ
В перший тиждень Великого посту, з ініціативи отця-пароха Павла Кадлуба, на парафіях Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста с. Загір’я та Різдва Пресвятої Богородиці с. Княгиничі пройшли Дні духовної віднови. Протягом п’яти днів, з 13 по 17 березня, парафіяни мали змогу поглибити свою віру та пройти шлях екологічного навернення, роздумуючи над темою «Створіння очікує нетерпляче виявлення синів Божих» (Рм 8,19).
У духовних науках о. Михайло Дзуль, референт Бюро УГКЦ з питань екології в Івано-Франківській архієпархії, пригадав присутнім про фундаментальний обов’язок людини – порати і доглядати Богом створений світ, розкрив роль і значення створіння у стосунках між Богом і людиною, окреслив зміни у сприйнятті й ставленні до створіння після гріхопадіння Адама, представив суть екологічного гріха та значення навернення для душі і тіла людини та всього створіння. «Через створіння ми маємо можливість пізнати велич Творця і хвалити Його, однак диявол робить все можливе, щоб на місце Творця поставити саме створіння-людину, котра нищить природне довкілля і цим самим ображає Небесного Отця та грішить проти Нього» – констатував екореферент.
Чому суху траву не варто палити та як це впливає на природу
Щороку навесні й восени селяни із дбайливою ретельністю спалюють суху траву.
Вони переконані, що таким чином попіл від старих рослин удобрює землю для нових, тож так підвищують родючість.
У ДСНС попереджають, що через спалювання трави може спалахнути небезпечна пожежа. У вогні можуть загинути дрібні тварини.
Екологи стверджують, що це забруднює атмосферу і псує родючий шар ґрунту.
Крім того, за паління трави можна отримати й чималий штраф.