Дослідники попередили, що танення вічної мерзлоти може призвести до пожвавлення мікробів і бактерій, небезпечних для людини. Поведінка деяких з них невідома для вчених.

Танення вічної мерзлоти веде до пожвавлення мікробів і бактерій, яким може бути тисячі або мільйони років. У цих шарах можуть перебувати стародавні заморожені мікроби, останки плейстоценової мегафауни та багато іншого. У міру того як вічна мерзлота відтає з наростаючою швидкістю, перед вченими постає завдання виявити мікроби, бактерії й віруси, які можуть бути небезпечними для людини, пишуть Цікавості.

Ватикан збирається електрифікувати весь свій автопарк. Однак коли це відбудеться і на які саме електромобілі замінять паливні автівки поки не відомо.

Голова Відділу лабораторій і устаткування Губернаторства Держави-Міста Роберто Міньюччі зазначив, що Ватикан стане ідеальним місцем для електромобілів. Щорічний пробіг автівок, які зараз входять в автопарк та обслуговують потреби Папи Римського, складає близько 6 000 кілометрів. А сам Ватикан займає площу всього 44 гектари, пише Autogeek.

В місті-державі планують значно розширити зарядну інфраструктуру таким чином, щоб вона покривала і території, що знаходяться за межами Ватикану, але належать йому. До них Міньюччі відніс базиліку Санта-Марія-Маджоре, Собор Святого Іоанна Латеранського, Собор Святого Павла.

Х ювілейний конкурс «Відповідальність за створіння» відбувся в році «Laudato Si», проголошеному Святійшим Отцем Франциском з метою воплочення у життя вчення однойменної енцикліки про відповідальність кожного за наш спільний, створений Богом – дім природи. Конкурс відбувся у період досить непростий для всього людства. Пандемія коронавірусу внесла корективи в усе наше життя. Ми стали більш обмеженими в спілкуванні, в пересуванні, в наших звичках, але, мабуть, також і більш стриманими, щирими і відповідальними.

Особливо це відчули учасники нашого конкурсу. Адже вони мали непросте завдання: усвідомити найперше для самих себе, що означає жити в дусі екологічної енцикліки Папи Франциска. Але для більшості з них це вдалося – донести в своїх творах бачення кращого світу, добрішого, чистішого і більш гармонійного, в якому ми всі змогли б побачити ту, Богом первозданну красу, яка буде надихати нас прославляти Його величне ім’я.

23 листопада у селі Острів, що на Тернопільщині, висадили 16 вічнозелених хвойних дерев. Цим заходом острівчани долучились до безстрокової Всеукраїнської акції «Посади дерево миру», передає Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології.

Цьогорічна тепла осінь дозволяє і надалі проводити висадку дерев і кущів. Цим дарунком природи скористались парафіяни Острова, які нещодавно завершили першу частину архітектурної візитівки свого села. Насаджені туї та ялини прикрашатимуть це місце та будуть пригадувати всім гостям села про життя у гармонії того, що творить людина, і з тим, що сотворив Господь Бог.

Поступова відмова від бетону і стали на користь дерев’яних будматеріалів дозволять істотно скоротити рівень шкідливого вуглецю в атмосфері.

Як відомо, деревина – один з найбільш екологічно чистих будівельних матеріалів, відомих людині. У наші дні вона все частіше поступається кераміці та бетону, які дешеві у виробництві, невибагливі в експлуатації і, до того ж володіють значною міцністю, пишуть Цікавості.

Однак є й інша точка зору – дерев’яне будівництво може стати тим самим фактором, який дозволить вирішити проблему вуглецевого забруднення в великих містах – адже деревина може поглинати вуглець з середовища так само ефективно, як і живе дерево.

Полімерна упаковка є стійкою до багатьох типів речовин, саме тому вона дуже популярна в секторі харчової упаковки. А оскільки різні полімери мають різні якості, дуже часто вони нашаровуються один на одного для створення багатошарової упаковки. На жаль, багато з таких пластиків не підлягає переробці, нова технологія може змінити це, пише ПМ.

Проблема харчових упаковок полягає не тільки в тому, що вони забруднюють навколишнє середовище, деякі з них складно переробляти в промислових масштабах, але здається, цю проблему вирішили вчені з США. Експериментальна технологія була розроблена вченими з університету Вісконсіна, США, і носить назву «розчинник, спрямований на відновлення і виділення осаду» (Solvent-Targeted Recovery and Precipitation STRAP).

Група вчених з університетів Канади й Чилі провела дослідження з використанням математичних моделей еволюції в пошуку відповіді на актуальне з точки зору поточної екологічної ситуації питання: наскільки успішно екосистеми можуть адаптуватися до змін навколишнього середовища? Фахівці встановили, що швидкість цих змін є основним чинником, що визначає виживання видових спільнот, тому для підтримки життєздатності екосистем досить забезпечити зниження темпів зміни клімату, руйнування місця існування та інших негативних процесів, пишуть Цікавості.

Результати дослідження опубліковані в журналі Ecology and Evolution. В умовах безперервного розвитку людської цивілізації й збільшення навантаження на екосистеми насамперед у зв’язку з глобальною зміною клімату і руйнуванням природного місця існування, багато видів можуть опинитися на межі зникнення. Нині широко обговорюються питання про те, чи може жива природа адаптуватися до зростаючого навантаженні і чи існує межа стійкості в екосистем.

Концентрація парникових газів в атмосфері, як і раніше дуже висока, незважаючи на уповільнення промислового виробництва та заходи локдауну через пандемію COVID-19 у світі, пише DW.

Попри скорочення промислового виробництва через пандемію COVID-19 і карантинні обмеження, рівень парникових газів в атмосфері Землі як і раніше залишається рекордно високим. Про це повідомили експерти Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) у понеділок, 23 листопада. 

"Режим ізоляції дозволив скоротити викиди в атмосферу багатьох шкідливих речовин і парникових газів, таких як СО2", йдеться в повідомленні на сайті ВМО. Однак після рекордного збільшення викидів вуглекислого газу (СО2) у 2019 році, цього року його обсяг все одно залишається високим.

Напередодні віртуального саміту «великої двадцятки», який відбувся в минулі вихідні, Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що сьогодні необхідно докласти всіх зусиль для того, щоб вакцина проти COVID-19 була доступна кожному і всюди. Він закликав лідерів країн «двадцятки» в терміновому порядку виділити на ці цілі всі необхідні кошти. Глава ООН рекомендував не допустити банкрутства бідних країн, що загрожує руйнуванням всієї світової економіки і взятися за вирішення проблем зміни клімату, пишуть Новости ООН.

Заявивши, що пандемія COVID-19 продовжує свою ходу по планеті, глава ООН повідомив, що має намір звернутися до лідерів Групи двадцяти із закликом до солідарності і співпраці в цей складний період. Він підкреслив, що останні досягнення в розробці вакцин проти COVID-19 вселяють надію, але ця надія, за його словами, є поки не у всіх.

Професор історії та філософії Нокс Педен народився в США і в юному віці належав до пресвітеріанської конфесії. Понад десять років тому він переїхав до Австралії. Дбання про спільний дім стало для нього спонукою прийняти католицьку віру. Тепер він є аніматором Всесвітнього Католицького Кліматичного Руху (Global Catholic Climate Movement). У Канберрі він організовує бесіди з парафіянами про енцикліку «Laudato si'» та молитовні прогулянки на природі, пише VaticanNews.

До католицизму Нокса Педена привело дбання про спільний дім. Народившись в Далласі (США), він переїхав до Австралії 2011 року. Завдяки вченню Папи Франциска та енцикліці Laudato si', пошана до створіння стала центром його людського та професійного досвіду. «Я сприйняв близько до серця заклик до екологічного навернення, яке я вважаю ключовим посланням енцикліки, заснованої на концепції цілісної екології», – пояснює він в інтерв’ю для Vatican News. Святіший Отець, як зауважує професор, закликає нас застосовувати такі поняття як «стосунки» та «єднання» до всього творіння, усвідомлюючи, що наше життя ґрунтується на стосунках. «Найважливішими серед них, – вважає Педен, – є взаємостосунки з нашим спільним домом на цій Землі».