Синтетичні волокна, сотні різних хімікатів і пластик, що не розкладається, – всим цим засмічує нашу Землю людство трильйонами викинутих недопалків.

Під теплим сонечком тане сніг, а під ним на міських газонах вже зеленіє трава. З огляду на прийдешні морози, трошки змучена і рідкісна. Але навіть така вона все ж гріє душу, тішить око. Тільки ось оку не дуже то хочеться бачити, як цю травичку душать, біліючи на газонах, недопалки, яких на ній – хоч греблю гати.

На жаль, таку картину можна побачити чи не у кожному населеному пункту не лише Київщини чи України, а навіть у світі. За даними досліджень, курці у всьому світі купують близько 6,5 трильйонів цигарок на рік і лише 3 трильйони недопалків потрапляє до сміттєвого кошика. Решта викидаються на вулицю, в парку, на природі, з вікна, на зупинці… А далі – в землю, водні ресурси. Тож недопалки є найбільш поширеною формою пластикового сміття на планеті. І, що з того, подумає хтось.

4 лютого 2020 року за ініціативи референта із питань екології Київської архієпархії о. Романа Романовича відбулась ознайомча екскурсія для парафіян храму Великомученика Юрія м. Василькова до Інституту надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України (ІНМ), який є один з найбільших науково-технічних матеріалознавчих центрів Європи.

Парафіянам розповіли про те, що в цьому інституті розробляються технології отримання та використання синтетичних алмазів, кубічного нітриду бору та інших надтвердих матеріалів, високощільної технічної кераміки, твердих сплавів, розробляються технології виготовлення конструкційних матеріалів та виробів з них. Завдяки цим розробкам, а особливо використанню синтетичних алмазів, які застосовуються як у промисловості, так і медицині для виготовлення інструментів, є можливість в декілька разів збільшити термін служби цих засобів для праці, що в свою чергу дозволяє зберігати викопні матеріали, які є основою для виробництва різного технічного інструментарію.

Стан морських і прибережних екосистем стрімко погіршується, в основному, в результаті забруднення океанів, надмірної експлуатації ресурсів і глобального потепління. Безліч видів флори і фауни в океані зникають небаченими темпами. Ці та інші проблеми обговорять учасники Конференції по океанах, яка пройде 2-6 червня в Лісабоні. У середу на цьому тижні в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку відбулося підготовче засідання.

Вісім тим Лісабонської конференції

Сьогодні представники держав обговорили і фактично схвалили пропозиції Генерального секретаря ООН провести в рамках конференції обговорення на восьми напрямках:

Зустрічаючись із світовими лідерами у сфері організації виставково-ярмаркових заходів, Святіший Отець поділився думками про їхній внесок у розвиток місцевих території та в будування економіки, в якій прибуток не є єдиним критерієм успішності.

Робити внесок у зростання культури зустрічі, що зміцнює солідарність та сприяє взаємному збагаченню між членами людського роду. На таке завдання міжнародних виставок і ярмарок вказав Папа Франциск, приймаючи у четвер, 6 лютого 2020 р., у Ватикані учасників світового саміту Всесвітньої асоціації виставкової індустрії, що від 5 до 7 лютого відбувається в Римі.

Промовляючи до лідерів цього сектору, Глава Католицької Церкви зазначив, що проведення заходу в Вічному Місті, яке є «містом віри й культури, місцем зустрічі народів та ідей» вказує на те, що вони зібралися тут не лише як професіонали своєї справи, але також, щоб «старатися через свою працю робити внесок у справедливішу та людянішу глобальну економіку».

Депутати внесли зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення.

Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за порушення пожежної безпеки в лісах) (№1149).

Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення проголосували 322 народних депутата із 382, зареєстрованих в сесійній залі. Законом встановлюється, що порушення вимог пожежної безпеки в лісах тягне за собою накладення штрафу на громадян від 25 до 50 (раніше - від 5 до 15) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від 50 до 100 (раніше - від 15 до 50) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

5 лютого в Львівському обласному будинку вчителя відбувся семінар для вчителів християнської етики на тему «Основні категорії християнської екологічної етики у світлі енцикліки Папи Франциска «Laudato Si».

Модератором і доповідачем екосемінару виступив проф. д-р Володимир Шеремета, керівник Бюро УГКЦ з питань екології. В першій частині було презентовано першу в історії екологічну енцикліку Папи Франциска «Laudato Si: про турботу за наш спільний дім», в якій, згідно з методологією «дивись-аналізуй-дій», подане вчення Церкви щодо сучасних соціально-екологічних викликів, їх основних причин, а також ключових передумов та інструментів їх подолання.

Україна в найближчих 30 років не зможе відмовитися від атомної енергетики. Проте, на сьогодні 15 працюючих реакторів чотирьох українських АЕС зношені вже на 80%, а на їх повне виведення з ладу державі може знадобитися близько $ 15 млрд і водночас якісна реформа енергетичного сектора країни.

За словами співзасновника Української асоціації відновлюваної енергетики, члена Ради з інновацій при прем'єр-міністрі Ігоря Тинного, атомна енергія, яку нерідко називають дешевою, такою не є насправді, а таке твердження – міф. Оскільки на виведення з ладу одного енергоблоку державі необхідно $ 1 млрд. А в Україні їх 15. Водночас держкомпанія «Енергоатом» недоотримує значні кошти, а Фонд, кошти якого мали б направлятися на виведення відпрацьованих і замортизованих енергоблоків, на сьогодні фактично є порожнім.

Вчені виявили нову причину інфарктів і супутніх проблем з серцем. Як виявилося, частота серцевих нападів безпосередньо залежить від забруднення середовища автомобільними вихлопними газами.

Протягом 10 років (з 2005 по 2015 рік) дослідники збирали інформацію про ступінь забруднення повітря, а також архівували дані в рамках моніторингу стану повітря в німецькому Аугсбурзі, порівнюючи все це згодом з інформацією про нелетальні випадки серцевих нападів та інших захворювань серцево-судинної системи. У результаті був зроблений висновок про те, що постійний вплив крихітних частинок (в основному це азот, сажа і озон), які у великій кількості продукуються випускними системами транспортних засобів, надає прямий вплив на частоту випадків інфаркту.