28 листопада у Відні (Австрія), з нагоди презентації книги «Справедливість в сучасному світі: Екологія – економіка – етика» відбувся круглий стіл на тотожну тему. Захід був організований Інститутом Соціальної етики факультету Католицької теології Віденського державного університету в рамках відзначення 10 років з часу виходу в світ Соціального дороговказу Екуменічної ради християнських Церков Австрії.

З програмними доповідями виступили єпископ Міхаель Бюнкер, предстоятель Євангельської Церкви Австрії, д-р Ірене Гінер-Райхл, посол Австрії в Китаї, д-р Дорін Оанчеа, професор Православного богословського факультету «Andrei ?aguna» з Сібію в Румунії, а також д-р Володимир Шеремета, професор Івано-Франківської теологічної академії та керівник Бюро УГКЦ з питань екології.

Доповідачі констатували багатогранну взаємозалежність сучасних екологічних та економічних викликів та загроз для справедливості, а також ключове значення принципу сталого розвитку для їх вирішення. Також було наголошено на ролі Церков у справі утвердження справедливості, яка має вагомі екологічні імплікації. У цьому контексті необхідним є системне переосмислення християнської ідентичності та комплексного характеру місії Церкви.

В день, коли міжнародна спільнота в черговий раз відзначає Міжнародний день без покупок (англ. Buy Nothing Day), який цього року одні відзначають 29, а інші 30 листопада, мимоволі задаєшся питанням: а як я, як християнин, та як той, хто покликаний оберігати створіння Боже та з любов’ю відноситись до мені подібних, повинен ставитись до відзначення цього дня і як маю його провести?

Нове дослідження здоров'я людей віком понад 60 років з'ясувало, що ті з них, хто працює в садочку чи ремонтує щось удома, живуть довше.

Старші люди уникають інтенсивних фізичних вправ, однак, як випливає з дослідження, навіть якщо вони просто просто виходять з дому і зберігають рухливість, це забезпечить їм довге і здорове життя.

У дослідженні, проведеному в Швеції, взяли участь 4232 особи. З його висновків випливає, що рухливість у старшому віці зменшує ризик серцевих нападів та інсультів.

Результати дослідження оприлюднено в британському спеціалізованому виданні British Journal of Sports Medicine.

Згідно з останніми даними, представленими некомерційною організацією «Глобальний вуглецевий проект» (GCP), найбільшим емітентом парникових газів на душу населення серед великих країн Заходу є Австралія. У 2013 році в цій країні встановлено рекорд з викидів вуглекислого газу в атмосферу – 36 мільярдів тонн. Безпрецедентна цифра, яка ще далі просуває людство до небезпечного глобального потепління.

Проте, в цілому, Австралія займає 16-е місце в числі країн з найвищими рівнями викидів парникових газів, демонструючи щорічний приріст емісії в 2,1 відсотка. Але на відміну від своїх західних колег, таких як США, які останнім часом виявляють тенденцію до зниження викидів вуглекислого газу, Австралії не вдається проводити послідовні заходи щодо скорочення вмісту СО2 в повітрі.

Лондонські інженери розробили проект, який дозволяє використовувати зайву теплову енергію, що виникає в метро, для опалення прилеглих будинків.

В Лондоні знайшли застосування зайвої теплової енергії, яка виникає в міському метро. Мер Лондона Борис Джонсон запропонував використовувати її для опалення прилеглих будівель.

Згідно з розробленим британськими інженерами проектом, теплова енергія з великих вентиляційних шах в метро перенаправлятиметься в тепломережі, підключені до сотень будинків.

Цей проект – перший в Європі і є частиною ініціативи лондонського мера щодо скорочення викидів вуглецю в місті на 60%.

Нещодавно у Варшаві завершилася конференція ООН з кліматичних змін на планеті. Не дивлячись на те, що, роботу конференції було продовжено на один день, відчутних результатів вона не принесла. Учасникам саміту не вдалося узгодити жодного ключового питання, незважаючи на ті сигнали тривоги – стихійні лиха, які все частіше звучать останнім часом.

На думку багатьох вчених частота і потужність стихійних лих пов’язані саме із діяльністю людини. Повені, снігопади, тайфуни не тільки спричиняють масштабні руйнування, завдають багатомільйонних економічних збитків, але й призводять до смерті багатьох людей. Яскравим прикладом цього є катастрофи, що відбулися в різних куточках нашої планети за останній місяць.

Сьогоднішнє торжество Господа нашого Ісуса Христа, Царя Всесвіту, вінець літургійного року, знаменує також закінчення Року Віри, оголошеного Папою Бенедиктом XVI, до якого ми зараз подумки звертаємося з величезною любов’ю і вдячністю за цей дар, який він нам зробив. Цією провіденціальною ініціативою він дав нам можливість знову відкрити для себе красу того шляху віри, який почався в день нашого Хрещення, який зробив нас чадами Божими, і сестрами, і братами в Церкві, – того шляху, кінцевою метою якого є наша повна зустріч з Богом і впродовж якого Святий Дух очищує, піднімає і освячує нас, щоб ми змогли увійти в щастя, якого жадає наше серце.

Хочу також адресувати сердечне і братнє вітання присутнім тут Патріархам і Верховним Архієпископам Східних Католицьких Церков. Знак миру, яким я обмінявся з ними, – це насамперед знак вдячності єпископа Риму цим спільнотам, які сповідують ім’я Христа з гідною наслідування вірністю, нерідко оплаченою високою ціною.

Цим жестом, через них, я також хотів би обійняти всіх християн, що живуть на Святій Землі, в Сирії і на всьому Сході, щоб випросити для них дару миру і злагоди.

Україна не бере жвавої участі в обговоренні нової кліматичної угоди, зауважують екологи. Її цікавить передусім, як заробити під час другого періоду Кіотського протоколу.

Делегати кліматичного саміту у Варшаві, в якому взяли участь представники понад 190 країн, досягли компромісу щодо основних принципів майбутньої кліматичної угоди. Обговорення затяглось і форум у польській столиці довелось продовжити більш, ніж на добу. Таким чином заключне комюніке ухвалили лиш ввечері в суботу, 23 листопада.

Дебати переважно велись щодо розподілу фінансового тягаря, пов’язаного із захистом клімату, між індустріальними країнами, а також країнами з перехідною економікою і тими, що розвиваються. Це питання стосується і України. “Україну вважають країною з перехідною економікою, а дотації на адаптацію до змін клімату можуть отримувати лише ті, що розвиваються”, – зауважила експертка з питань адаптації до зміни клімату Ольга Власюк.

Спільне українсько-німецьке підприємство «Електронтранс» у 2014 році виготовить та випустить на вулиці Львова новий тролейбус вартістю 1,8 млн грн та електробус, що працюватиме цілий день виключно від акумуляторних батарей. Вартість такого електробуса 3 млн. грн.

Про це повідомив генеральний директор підприємства «Електронтранс» Василь Пецух.

«Найшвидше ми працюватимемо над тролейбусом для Львова. Ми зберемо його до нового року, але випробовування розпочнуться весною і він вийде в квітні або травні», – сказав генеральний директор.

Окрім цього, він наголосив, що в Європі є нічний і денний тариф на електроенергію. Зі слів Василя Пецуха, в умовах подвійного тарифу на електроенергію, електробус буде більш економічно привабливий, ніж на сьогодні тролейбус. «Не потрібно буде контактної мережі, мережі підстанцій, машина буде заряджатися за нічним тарифом, на ній встановлять електродвигуни з охолодженням», – пояснив гендиректор.

Святий Престол застеріг риболовний сектор від прагнення до прибутку за будь яку ціну. Така логіка веде до знищення світових рибних запасів, негативного впливу на екологію і збільшення часу роботи рибалок, що є причиною травм, а іноді навіть смертельних випадків, говориться в спеціальному посланні на Всесвітній день рибальства, який відзначається 21 листопада. У зверненні піддається критиці система трудових договорів, несприятливих для рибалок, недостатня зарплата, мінімальні вимоги до безпеки їх роботи.

Сімейні стосунки тих, хто займається риболовлею, також стикаються з проблемами. Рибалки, змушені на тривалий період виходити у море, проводять дуже мало часу зі своїми сім'ями, що призводить до серйозних  негативних наслідків для зростання та виховання їхніх дітей.