1-2 квітня, в рамках Школи біоетики Українського католицького університету відбулась низка лекцій з курсу «Екологічної етики», який викладав д-р Володимир Шеремета, професор кафедри теології Івано-Франківської теологічної академії, керівник Бюро з питань екології УГКЦ.

В рамках курсу були розглянуті біблійно-богословські основи відповідальності за природу, а також основні принципи та критерії християнської екологічної етики. Слухачі мали нагоду ознайомитись з основними положеннями соціально-екологічного вчення Католицької Церкви, а також із ключовими аспектами церковної діяльності у сфері збереження Божого створіння.

На початку третього тижня Великого посту студенти Колегіуму Українського католицького університету застановилися над значенням Божої любові у своєму особистому житті та ставленні до навколишнього природного середовища. Своїми роздумами на відповідну тему поділився д-р Володимир Шеремета, керівник Бюро УГКЦ з питань екології, який  зокрема наголосив на тому, що любов – це чеснота, що народжується з віри і є даром божественної любові, якою ми стаємо новим створінням у Христі. Стаючи новим створінням у Христі, ми об’являємо внутрішнє перетворення і обожествлення у Воскреслому, через якісно нову поведінку стосовно всього Всесвіту.

Любов є неповною і недосконалою якщо з неї виключити аспект автентичної любові до природи як до створіння Божого, цінність якого вимірюється не лиш з огляду на користь для людини, але й даром життєдайної любові Божої, яка дає буття кожній істоті. Д-р Шеремета звернув також увагу на вчення Церкви щодо гріховності шкідливого ставлення до природи, яке пояснюється передусім порушенням заповіді Любові.

Сьогодні, 2 квітня 2013 року, в приміщенні нового корпусу Івано-Франківської Теологічної Академії пройшли чергові збори протопресвітерів. Під час робочої зустрічі був присутній високопреосвященний владика Володимир (Війтишин), архієпископ і митрополит Івано-Франківської Архієпархії. Владика Володимир по черзі запрошував до слова ряд доповідачів, серед яких також і о. д-на Володимира Містермана, працівника Бюро УГКЦ з питань екології.

Диякон в короткій формі представив діяльність Екобюро, наголосивши на тому, що його присутність на зборах спричинена бажанням поділитися інформацією, яка висвітлює позицію Католицької Церкви щодо питань відповідальності за створіння, однак, через брак комунікації ще недоступна усім.

Вчора, 1-го квітня 2013 року, в семінарійній каплиці ім. священномученика Йосафата, Івано-Франківської духовної семінарії, перед вечірніми молитвами, відбулась вже третя зустріч, під час якої розважали над черговою чеснотою – чеснотою Любові. На цю чергову зустріч прибув о. д-н Володимир Містерман, працівник Бюро УГКЦ з питань екології, який наголосив на тому, що хоче разом призадуматись над цією чеснотою, щоб в її світлі зробити іспит власного сумління.

Про цю чесноту багато можемо знати, а інколи ще більше про неї можемо говорити, було наголошено на цій зустрічі, однак, в часі Великого Посту слід по-особливому застановитись і перевірити, чи наші ближні, включно з цілим створінням Божим – природою, відчувають на собі цю любов.

31 березня 2013, в день коли весь Католицький світ святкував Воскресіння Христове (за Григоріанським стилем), з Лоджії Благословень з Великоднім посланням «Urbi et Orbi» звернувся Вселенський Архієрей Папа Франциск.

Ділячись радісною звісткою про те, що «Христос Воскрес» з багатотисячним натовпом вірних, який зібрався на площі св. Петра, Святіший Отець, в особливий спосіб побажав, щоб ця Добра Новина «досягнула кожну домівку, кожну сім’ю, особливо там, де є найбільше страждань, лікарні, тюрми...». І ця новина в реальному часі, завдяки засобам масових комунікацій, справді блискавично облетіла весь світ.

Звертаючись словами, що «Христос умер і воскрес один раз назавжди і за всіх», – Папа Франциск, з особливою увагою наголосив: «… але сила Воскресіння, цей перехід від рабства зла до свободи добра, повинно здійснюватися повсякчасно, в конкретній дійсності нашого існування, нашого щоденного життя». Святіший Отець дав зрозуміти, що кожен покликаний нести цю звістку про Воскресіння своїм життям, бо її брак спричиняється до того, що людська істота змушена переходити через різні пустелі і «насамперед, пустелею, яка є в ній, коли бракує любові до Бога та до ближнього, коли бракує усвідомлення того, що вона є охоронцем того всього, чим Творець нас обдарував і далі обдаровує».

Рекордні снігопади, буревії, повені та засухи вказують на те, що людство вступило в епоху різких кліматичних змін. З початку третього тисячоліття природа з року в рік посилює свій тиск на людей.

ООН повідомляє, що протягом трьох останніх років економічні втрати від стихійних лих щорічно перевищують 100 мільярдів доларів. Лише минулого року від природних катаклізмів постраждали 106 мільйонів людей, а понад 9 тисяч людей загинули.

Стихійні лиха спричиняють ще й небезпечні соціальні явища: посилення боротьби за ресурси, конфлікти, політичні та фінансові кризи й голод.

Протягом останнього десятиріччя затяжні засухи в Африці призвели до небаченої кількості смертей від голоду.

Любов Бога – це одночасно джерело, основа і остаточна ціль всієї дійсності. Любов Божа – це першооснова Всесвіту, серце і першопринцип життя всього що існує. Сам Бог – Любов (див. 1 Ів 4, 16). Любов – ключова характеристика Його сутності, силою якої Він покликав до життя людину й все своє створіння і супроводжує їх на шляху до вічності.

Любов як чеснота – це наше природне прагнення до повноти життя – життя з Богом, це все наше життя, як автентична і цілісна відповідь на життєдайну і спасаючу Любов Бога, об’явлену в Ісусі Христі. Любов – це чеснота, що народжується з віри і є даром божественної любові, якою ми стаємо новим створінням у Христі (див. Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха», № 843). Стаючи новим створінням у Христі, ми об’являємо внутрішнє перетворення і обожествлення у Воскреслому через якісно нову поведінку стосовно всього Всесвіту.

Компанія HiddenArk в Хайалія (Флорида, США) втілює в життя проект воістину біблійного масштабу: вона будує повнорозмірний Ноїв ковчег із книги Буття .

152-метрове судно планується використовувати не в якості рятувального засобу в разі апокаліпсису, а лише як притулок для тварин і туристичну визначну пам'ятку. На території ковчега розташується зоопарк, ветеринарна клініка, стайні, сад і кафе.

На сайті проекту повідомляється, що на судні планується встановити веб-камери, за допомогою яких інтернет-користувачі зможуть спостерігати за будівництвом, а в подальшому і за тваринами, коли тих заселять.