Ще будучи студентом, Мікі Мейер задумався про те, яке використання може знайти міська макулатура. Особливо його обурювали нерозпродані вчорашні газети: для їх створення були вирубані дерева і зруйнована екосистема ще одного зеленого куточка планети, однак надруковані новини вже «застаріли» і на наступний день вже нікому не потрібні. Тому молодий нідерландець затіяв серію експериментів зі стопкою газет – він шукав оптимальний спосіб скріпити їх разом таким чином, щоб отримати матеріал, який нагадував би деревину.

Експерименти Мікі Мейєра зацікавили студію «Vij5» – голландські дизайнери Аріан ван Раадшувен (Arian van Raadshooven) і Аніке Брандерхорст (Anieke Branderhorst) вирішили допомогти дизайнеру-початківцю втілити в життя його сміливу ідею. Для цього, звичайно, потрібен не лише талант, але й деякі виробничі потужності, а також навички маркетингу, що має вирішальне значення в епоху глобалізації. Тому команда почала шукати рішення, як зробити зі «сміття» життєздатний на ринку продукт.

Міністерство екології та природних ресурсів оцінює концентрацію в Україні всіх видів відходів на рівні 35 млрд. тонн, з яких приблизно 2,6 млрд. тонн – високотоксичні відходи.

Заданими міністерства, щорічно в Україні загальний обсяг побутових відходів збільшується приблизно на 50 млн метрів кубічних, а промислових – на 175 млн метрів кубічних. На даний момент Міністерство вивчає можливість будівництва в Україні восьми заводів з переробки шин, а від 2013 року – шляхи утилізації небезпечних відходів в Україні замість їх вивезення на переробку за кордон, що, на думку Міністерства, дасть змогу заощаджувати чимало коштів.

Станом на 1 березня у акції «Зробимо Україну чистою» зареєструвалися 100 координаторів міст. До початку акції, 20 квітня, її організатори планують долучити 200 міст та 100 000 учасників.

Ініціатива «Зробимо Україну чистою!» об’єднує людей, які хочуть звільнити парки та вулиці від сміття. Це частина всесвітнього руху «Let’s do it world!», який виник 2008 року в Естонії, і в якому зараз беруть участь більше 7 мільйонів чоловік у 96 країнах світу.

«Кожен, хто хоч раз добровільно прибирав парк, – кажуть організатори ЗУЧ, – вже ніколи не кине навіть недопалок повз урну. Більшість друзів такої людини теж перестануть смітити в її присутності. Так поступово – від людини до людини – країна стає чистішою».

Перед жителями Ліми, яка знаходиться поруч з пустелею, гостро стоїть проблема дефіциту води. Дощі в столиці Перу йдуть нечасто, хоча вологість повітря, як правило, досить висока. Настільки, що іноді може підніматись до 98%. Повітря рясніє водою, якби ж її можна було використати... Саме це вирішили зробити наукові співробітники місцевого технологічного університету (UTEC), створивши білборд, який перетворює вологу з повітря на питну воду.

Водозбірний рекламний щит збирає атмосферну вологу, конденсує, очищує і підводить до баку, який знаходиться біля його основи. Звідти повністю придатну для пиття воду можуть брати місцеві жителі, для яких це чудова альтернатива воді із забруднених колодязів. Продуктивність установки становить 96 літрів на добу. За три місяці білборд встиг сконденсувати з повітря 9450 літрів води.

Керівник Бюро УГКЦ з питань екології д-р Володимир Шеремета взяв участь у засіданні Катехитичної комісії Києво-Галицького Верховного Архієпископства УГКЦ, яке відбулось 5 березня 2013 року в приміщенні філософсько-богословського факультету УКУ в м. Львові.

Свою доповідь для Голів єпархіальних/екзархальних катехитичних комісій на тему «Формування відповідальності за природу – невід’ємна частина катехизації», проф. Шеремета поділив на три частини. В першій частині доповідач акцентував увагу на тому, що катехизаційний процес, який має за мету формувати автентичну віру і провадити до повноти сопричастя з Богом, суттєво визначається характером цілісності віри і життя у Христі. Жива віра в нашого Творця і Спасителя спонукає до відповідального ставлення до створеного світу.

«Віра і екологія» – цьогорічне гасло, під яким міжтериторіальна єпископська конференція Сенегалу, Мавританії, Кабо-Верде і Гвінеї-Бісау вирішила провести Великий піст 2013 року. У спільному посланні, під назвою «Деякі екологічні виклики в світлі християнської віри», єпископи, через цей заклик, запрошують вірних цікавитись проблемами екології і природного довкілля не лише тому, що це пов’язане з питаннями виживання людства, але насамперед тому, що ці питання випробовують і стимулюють християнську віру, штовхаючи її через усвідомлення зв’язку з створінням та Творцем до конкретної дії. Єпископська конференція наголошує на тому, що ще більшої важливості цьому взаємозв’язку «віри та екології» надає Рік віри, проголошений Папою-емеритом Венедиктом XVI.

Голова НЕЦУ (Національного екологічного центру України) Ярослав Мовчан розповів, яку потенційну небезпеку несуть, на перший погляд, екологічно безпечні технології – проект спорудження на гірських Карпатах сотень малих електростанцій потужністю близько мегавата. Нижче наведено його коментар телеканалу NTD, медіа-партнеру Великої Епохи:

«Проблема начебто не варта особливої розмови, скандалу, хоча українська екологічна громадськість бореться з цим вже рік, було спеціальне слухання в парламенті України, на якому попередньо було накладено мораторій на таку діяльність. У чому, власне, проблема?

На планеті є обмежена, незмінна кількість речовини H2O. Її споживання загрозливо зростає у зв'язку демографічним вибухом (з 1,65 млрд. до 9 млрд. людей за період 1900-2025), а також використанням незліченних кубічних кілометрів дорогоцінної води в гірничодобувній промисловості, сільському господарстві та індустрії відпочинку. Для виробництва тільки однієї тонни пшениці потрібно тисяча тонн води; на полив майданчиків для гри в гольф щодня витрачається до 9,45 мільярда літрів води, і майже 3 тисячі літрів потрібно для отримання півкіло рису або однієї бавовняної сорочки.