Молитовні намірення папи Венедикта XVI на лютий 2012 року є екологічно орієнтовані. Зокрема, Святіший отець закликає у цьому місяці до інтенсивної молитви за те, «щоб всі народи могли отримати доступ до питної води і ресурсів, необхідних для забезпечення повсякденного життя».

Нагадаємо, що ключове молитовне намірення папи Венедикта XVI на січень 2012 також носило екологічний характер і полягало в тому, щоб молитися за жертви природних катастроф та щоб вони, при відбудові власного життя, отримали необхідну духовну підтримку та матеріальну допомогу.

Сьогодні для нас мороз -30С – незвичний і аномальний. Але насправді в такій погоді немає нічого дивного. Просто європейці, у тому числі й українці, за останні десять років відвикли від справжніх зимових морозів.

По-справжньому аномально холодні зими спостерігалися на нашій планеті задовго до появи метеослужб. Наприклад, в одному з літописів мовиться, що приблизно в 801 році в Чорному морі «затверділи хвилі». Є дані, що в 1316 році всі мости в Парижі були знесені кригою, в 1326 році замерзло все Середземне море, в 1407-1408 роках замерзли всі швейцарські озера, в 1558 році ціла армія в 40 тисяч вояків стояла табором на замерзлому Дунаї, а у Франції замерзле вино продавали шматками на вагу. Про холоди в наступні століття є більш точні відомості, адже температуру повітря можна було вже виміряти за допомогою термометра. У XX столітті зимою 1953-1954 років на території від Атлантики до Уралу з листопада по квітень лютувала справжня холоднеча, замерзна північна частина Чорного моря і вся акваторія Азовського. Лютими морозами і лютими буревіями запам'яталася і зима 1962-1963 років – тоді крига скувала зазвичай незамерзаючу Данську протоку і канали Венеції.

ССЕЕ-СЕС про «Нові виклики для свідчення Церков у Європі»

Спільний комітет Конференції Європейських Церков (СEС) та Ради Єпископських конференцій Європи (CCEE) підкреслив необхідність спільного свідчення християн для подолання нових релігійних, демографічних, політичних, економічних та екологічних викликів, що стоять сьогодні перед європейським континентом.

На засіданні, яке проходило з 26 по 28 січня 2012 в Женеві, Комітет ССЕЕ-СЕС також вказав на необхідність підтримки членів помісних церков і громад, які є загроженими цими викликами.

У своєму вступному слові, президент СEС, митрополит Франції Еммануїл, описав нинішню економічну кризу, як одну з проблем, які «ставлять питання про здатність Європи до творення збалансованої політики для Європейського Союзу». Така політика повинна бути одночасно направлена на пошанування людської гідності, природного довкілля та культурного різноманіття.

«Боже, бережи вітер», – цей вираз можна назвати новим кличем Великобританії. І це зовсім не дивно, адже саме ця країна на даний час, завдяки вітровим електростанціям може покрити енергетичні витрати, забезпечивши необхідною енергією більше ніж 3,3 мільйони будинків. Ця благословенна на вітер країна, через своє географічне розташування з однієї сторони і через політичну відкритість до розумного використання цього безкоштовного джерела енергії, дарованого самою природою, з іншої, зробила гігантські кроки в більш екологічне майбутнє. Завдяки інсталяціям вітрових електростанцій, підтриманих на державному рівні, країна перейшла поріг потужністю 6 GW, забезпечивши таким чином вищезгадане число будинків.

«Працюючи разом, можемо досягнути ще більших висот», – заявив перший секретар Денні Олександр (Danny Alexander).

Папа Бенедикт XVI створив «Фундацію Наука та Віра – STOQ», з центром у Ватикані, надаючи їй статус канонічної та цивільної юридичної особи, яка буде займатися продовженням діалогу між теологією, філософією та природничими науками.

Ініціаторами створення нової фундації виступили кардинал Джанфранко Равазі, Президент Папської Ради в справах культури та деякі римські Папські університети. Завданням фундації буде продовження праці так званого «Проекту STOQ», що є абревіатурою англійських слів Science, Theology and the Ontological Quest, що означає Наука, Богослов’я та Онтологічні Питання. Цей проект з 2003 року займався діалогом між теологією, філософією та природничими науками.

Незважаючи на скасування закону, що забороняє поширення поліетиленових пакетів, споживачі все ж таки вирішили сказати категоричне «ні» ворожим до довкілля пакетам. У супермаркетах в Сан-Паулу в продажі виключно багаторазові біологічні сумки (bioshopper) і пакети, які підлягають вторинній переробці.

Також і в Бразилії більшість населення, включно з різними дружніми до довкілля асоціаціями та службовцями, вважають заборону на продаж і розповсюдження поліетиленових пакетів як один з дієвих методів, яким можна допомогти зрозуміти населенню як можна доцільніше і краще використовувати побутові відходи. Щоб допомогти споживачам і водночас навколишньому середовищу, з минулої середи 80% всіх супермаркетів в Сан-Паулу не продають більше поліетиленових пакетів, приєднавшись до ініціативи підписаної між асоціацією супермаркетів (Апас -Apas) та урядом. Як альтернативу персонал дає до диспозиції клієнтів паперові коробки та пакети, які підлягають вторинній переробці.

В світлі впливу глобальної економічної та фінансової кризи, делегації Комісії «Церква і Суспільство» Конференції Європейських Церков (CSC/CEC) та Ради Церков Латинської Америки (CLAI) зустрілись в Гавані з 16 до 23 січня 2012 року. Зустріч відбулася в рамках програмного діалогу між двома регіональними вселенськими установами, який розпочався в 2009 році.

Ця зустріч продовжила перший етап діалогу, започаткованого на зустрічах в Буенос Айресі, Осло та Будапешті, результати та прийняті зобов’язання якого були видані в 2011 році під назвою: Загрози та виклики глобалізації: Церкви Європи та Латинської Америки ведуть діалог.

Почавши з підсумків першого етапу діалогу, учасники зустрічі в Гавані прийняли рішення сконцентрувати подальшу спільну працю на темі кліматичної справедливості.

25 січня 2012 року в Давосі (Швейцарія), відкрився Всесвітній економічний форум, основна тема якого: „Велика трансформація: формування нових моделей”. В ході даного заходу, буде обговорюватися проблема моделі стійкого використання ресурсів. Слід зазначити, що в 2010 році Південна Корея на цьому ж форумі пропагувала концепцію „зелених двигунів розвитку”, що мала стати основою нової „зеленої” світової політики, яка б полягала у впровадженні найефективніших методів впливу людини на природу.

Завдяки такій екополітиці можна було б врятувати глобальну економіку від надлишкового виробництва і культури споживацької ментальності. Південна Корея була готова інвестувати 84 мільярди доларів в цю програму, адже екологічний підхід в глобалізованому світовому виробництві дозволяє зекономити великі фінансові ресурси держав і дає змогу цим же державам забезпечити всі аспекти своєї національної безпеки.