Бог так полюбив світ, що Сина свого єдинородного дав,

Щоб кожен, хто вірує в нього – не загинув,

А жив життям вічним (Ів. 3, 16)

Бог омріяв в собі сотворити світ з усім космічним і природнім ладом і красою і, як вінець створіння, сотворив людину на свій образ і подобу. Довірив Бог людині і делегував їй опікуватися сотвореним світом, в міру якою обдарував її. Це, що Бог премудрістю сотворив, має послужити людині, щоб вона Бога пізнавала, любила, славила, дякувала і берегла цей світ як своє життя для свого життя і розвитку. «Це є життя вічне щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого та Ісуса Христа, що послав Ти Його» (Ів. 17, 3).

Достойні сестри і брати,

ми молилися Панахиду в пам'ять жертв Чорнобильської трагедії. Пройшло уже чимало часу, але негативні наслідки тривають, припускаємо, що багато хвороб пов’язані з цією трагедією, бо розпад хімічних елементів триває й приносить шкоду населенню. Люди якось спокійно ставляться до цього, можливо, воно й добре, бо гірше було б, коли люди думали б про це та гнітили себе. Спокійно - тому що це невидима дія атомів, які розпадаються, але видимі наслідки, які ранять та поволі вбивають здоров’я людей. Пам’ятається, що це була Лазарева субота, бо Великдень 1986 року святкували 4-го травня. Того року ті дні були дуже спекотними, температура трималася +25˚С і вище, сонце палило, а тут ще й вибух четвертого енергоблоку на Чорнобильській АЕС. Аварія на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталася 26 квітня 1986 року, внаслідок якої радіоактивного забруднення зазнало 145 тис. кв. км території колишнього СРСР із населенням 6 млн. 945 тис. людей.

Михаїл (Колтун), Правлячий архиєрей Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ, моїм возлюбленим у Господі духовенству, вірним братам і сестрам, і всім людям доброї волі з нагоди проголошеного Франциском, Папою Римським, Всесвітнього дня молитви за збереження сотворіння (1 вересня за новим стилем).

Світ опертий на любові,

Яку Бог вложив в життя.

Якби хтось її затратив,

То «провалиться земля».

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

З батьківським напімненням закликаємо Вас відмовитись від шкідливої практики – прикрашання гробів померлих пластиковими квітами та вінками, під час похоронних процесій та особливо напередодні свята Воскресіння Христового.

У цей час вірні, бажаючи віддати шану померлому, приносять до осель, на цвинтар різнокольоровий пластик, як правило не задумуючись про те, що ця практика шкідлива і немає нічого спільного з душею померлого. Більше того – це шкода для природного довкілля сотвореного Богом та небезпека для здоров’я і життя людей. Пластик заполонює цвинтарі, перетворюючи їх на звалища непотрібного сміття. Дуже часто його спалюють, при чому в довкілля виділяються шкідливі сполуки, що може призвести до розвитку онкологічних захворювань.

Апелюємо до здорового глузду і свідомості християнської відповідальності за себе, ближніх і все Боже створіння – природу і просимо відмовитись від пластикових квітів та вінків на похоронних процесіях та цвинтарях.

Слава Ісусу Христу!

Великий Піст є особливим часом християнського подвигу в дорозі нашого спасіння. Через особисте зречення від зла, плекання чеснот та життя у Христі, людина примирюється з Богом, щоб відновити у собі зруйнований гріхом Божий образ. Примирення є результатом діалогу людського каяття та Божественного прощення, яке особливим способом дарується людині у св. Тайні Покаяння. Однак, гріх людини своїми наслідками руйнує гармонію буття всього Божого створіння. Тому для справжнього примирення з Богом людині потрібно переглянути в цілості відношення до себе, ближніх та світу, у якому вона живе. Покаяння своїми наслідками стосується не лише минулого чи сучасного, але сягає теж майбутнього, бо спочиває у наверненні, зміні мислення каянника, обнові його життя силою прийнятої Божественної благодаті.

У відновленні гармонії стосунку між Творцем та усім створінням людині визначено вирішальну роль.

Всечесним отцям душпастирям,

преподобним монахам і монахиням,

дорогим братам-семінаристам та

всім вірним Івано-Франківської Митрополії УГКЦ

Возлюблені в Христі,

звертаюсь до Вас у часі Великого посту з особливим пастирським зверненням, яке має за мету допомогти як найкраще підготовитись до Пасхи, щоб животворну та спасаючу дійсність Христового Воскресіння могло вповні відчути не лише наше спрагле Бога серце, але й через нас також і наші ближні та увесь оточуючий світ.

Моє батьківське серце крається від болю, коли помічаю, що, доручені моїй пастирській опіці вірні – діти мальовничого Прикарпатського краю, батьки та діди яких завжди відзначались особливим трепетним ставленням до природи як Божого створіння, сьогодні ставляться до нього безвідповідально, поповнюючи гріхи проти свого Творця та Спасителя.

ПОСЛАННЯ ВЛАДИКИ МИХАЇЛА (КОЛТУНА), ПРАВЛЯЧОГО АРХИЄРЕЯ СОКАЛЬСЬКО-ЖОВКІВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УГКЦ, З НАГОДИ ДНЯ БОГА ТВОРЦЯ ДО ВІРНИХ, МОНАХІВ І МОНАХИНЬ, СВЯЩЕНИКІВ ТА ВСІХ ЛЮДЕЙ ДОБРОЇ ВОЛІ

«Творець всім людям надав право

Життям рядити на землі,

А перед тим любов вселив їм,

Щоб так, як Бог любили всі»

Всесвітліші і всечесніші отці, преподобні ченці і черниці, улюблені у Христі браття і сестри!