Виступ глави делегації Святого Престолу

Його Високопреосвященства кардинала Оділо Педро Шерера

Спеціального посла Його Святості папи Венедикта XVI на

Конференціі Організації Об'єднаних Націй зі сталого розвитку

Ріо-де-Жанейро, 22 червня 2012

 

Пані президент,

Ваші Високоповажності,

Пані та панове!

Моя делегація висловлює глибоку вдячність уряду Бразилії за організацію цієї важливої конференції зі сталого розвитку. Висловлюємо подяку народу Бразилії за його теплу гостинність. Ми були раді взяти участь в цьому важливому зібранні представників міжнародного співтовариства, у цій знаменній події в історії людства.

Релігійні лідери повинні робити більше, ніж занурювати свої голови в священні книги, а саме — допомагати піклуватися про планету, — розповів Далай-лама.

Під час релігійних відправ та духовних роздумів у Вестмінстерському Абатстві духовний лідер Тибету закликав віруючих до «служіння людству» і того, щоб «взяти на себе відповідальність за навколишнє середовище».

Звертаючись до лідерів дев'яти різних релігій, він зокрема сказав: будь-яке віросповідання повинне мати практичне застосування, або вірування зведеться лише до «слів». Далай-Лама зазначив, що релігія — це щось більше, ніж лише священні книги і будівлі.

«Я думаю, що мільйони людей мають на духовному рівні справжнє відчуття чогось глибшого, тому ми повинні працювати разом, щоб служити людству», — сказав він.

«Ми на даний час несемо відповідальність за нашу планету. Я впевнений, що релігія, як і раніше, відіграє важливу роль в покращенні людства», — додає він.

Після промислової революції Захід дедалі більше використовує природні ресурси, аби покращувати добробут і підвищувати рівень споживання. У результаті лише за останні два десятиліття чисельність міського населення збільшилася на 45 відсотків, викиди вуглекислого газу – на 40 відсотків, а біорозмаїття зменшилося на 30 відсотків, свідчать дослідження ООН.

Багато з цих природних ресурсів зосереджено в Азії, Африці й Латинській Америці, які не виграють від їхньої розробки. Як подолати бідність і підтримати більш сталий розвиток – ці питання були в центрі уваги першого саміту Землі 1992 року в бразильському місті Ріо-де-Жанейро. За останні 20 років ситуація ще погіршилася, вважають фахівці:

Константинопольський патріарх Варфоломей І звернувся із спеціальним екологічним посланням до  Самміту Землі ООН «Ріо + 20», який буде проходити 20-22 червня у бразилійському місті Ріо де Жанейро.

У зверненні до політичних лідерів держав та всіх небайдужих щодо майбутнього планети Земля, патріарх наголошує на вагомості екологічної проблеми для всього людства, а також на необхідності взяти курс на «зелену економіку», яка б не тільки сприяла збереженню та відновленню природного довкілля, але й допомагала вирішенню проблем бідності, забезпечення продовольством та інших болючих соціальних питань.

Згідно з екуменічним патріархом, для того, щоб осягнути високі екологічні та соціальні цілі, які ставить Самміт Землі, необхідно відмовитись від поверхневого підходу і «дослідити корінь причини екологічного лиха», застановившись над причинами, «які лежать у людському серці та розумі».

Ключовою причиною екологічної кризи патріарх Варфоломей І  вбачає кризу внутрішнього світу людини. Відповідно, для вирішення проблем довкілля необхідно культивувати «екологію серця та розуму», суттєвими елементами якої є усвідомлення святості довкілля як дому Божого, а також плекання чеснот поміркованого та справедливого ставлення до природи.

«Екологія довкілля визначається екологією сім'ї та людської особистості, в основі яких лежить автентична християнська віра, духовність та моральність», – таким було основне екологічне послання науково-практичної конференції «БОГ – РОДИНА – УКРАЇНА», яка відбулась 15 червня на базі Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, в м. Івано-Франківську.

Активну участь у роботі конференції взяло Бюро УГКЦ з питань екології. Його керівник, д-р Володимир Шеремета, виголосив доповідь на тему: «Від екології сім'ї до екології довкілля». Насамперед, доповідач пояснив, що під поняттям «екологія сім'ї», у богословсько-етичному сенсі, першочергово розуміємо два ключових елементи: «Сім'ю – як малу чи домашню Церкву, яка є клітиною організму Христової Церкви, і у своїй суті визначається метою та ключовими завданнями Христової Церкви; а також саме життя сім'ї в Ісусі Христі, ключовими індикаторами якого є здійснення у повсякденному житті божих та моральних чеснот».

Британскі вчені виявили, що речовина, з якої виготовляють пластикові пляшки та одноразовий посуд, підвищує ризик розвитку цукрового діабету і серцево-судинних захворювань. Високий вміст хімікату бісфенол-А, з якого роблять пляшки, в аналізах учасників експерименту, вказував на підвищений ризик виникнення цих захворювань. 

Керівники експерименту стверджують, що ці дані не є однозначними, тому що високі концентрації бісфенолу поєднувалися з підвищеним вмістом печінкових ферментів, тому неясно, є наявність бісфенолу причиною або наслідком захворювань.

Тим не менше це вже не перший випадок, коли вчені попереджають про небезпеку пластикових пляшок. Американські дослідники заявили, що пластик викликає мозкові порушення і порушення обміну речовин, а вчені з Канади - що він ставить під загрозу здоров'я дітей і новонароджених, а також погіршує стан навколишнього середовища.

Католицька та євангельска Церкви звертаються до Саміту з питань охорони довкілля в Ріо-де-Жанейро.

Католицька та євангельська Церкви в Німеччині напередодні Конференції ООН щодо навколишнього середовища «Ріо+20» вимагають зміни тенденції до збалансованого поводження із Землею. У спільній декларації Німецька єпископська конференція і Рада Євангельської Церкви в Німеччині вказують на особливе значення конференції в Ріо-де-Жанейро 1992 року, яка була «сигналом прориву» та вирішально підкріпила програму сталого розвитку.

Цьогорічний Саміт з питань охорони довкілля в Ріо-де-Жанейро відбувається з нагоди 20-ї річниці однойменної конференції ООН.

Генсек ООН: «Майбутнє, якого ми прагнемо»

Двадцять років тому відбувся Саміт «Планета Земля». Керівники країн світу, які зібралися в Ріо-де-Жанейро, погодили сміливий план побудови більш безпечного майбутнього. Вони намагалися знайти баланс між непохитними вимогами підтримки енергійного економічного росту і потребами зростаючого населення з одного боку, та екологічною необхідністю збереження найбільш цінних ресурсів нашої планети - землі, повітря та води - з іншого. І вони погодилися з тим, що єдиний шлях до вирішення цього завдання - відмовитися від старої економічної моделі і виробити нову. Вони назвали цю нову модель «стійким розвитком».

Два десятиліття потому ми знову стурбовані майбутнім. Проблеми, що стоять сьогодні перед людством, майже ті ж самі, що і тоді, тільки вони стали ще масштабнішими. Повільно ми прийшли до розуміння того, що ми вступили в нову еру.