Збереження довкілля – важлива складова цілісного розвитку людини
Збереження довкілля – важлива складова цілісного розвитку людини. Про це наголосив папа Венедикт XVI у промові до представників дипломатичного корпусу, під час зустрічі, яка вже традиційно проходить щороку у Ватикані після різдвяних свят.
Святіший Отець підкреслив, що Різдво Христове – це джерело світла та радості для всього світу. На думку понтифіка: «Світ дійсно перебуває в темряві, якщо не є освітлений Божим Світлом! Світ дійсно перебуває в темряві там, де людина вже більше не помічає зв’язку із своїм Творцем і таким чином починає становити небезпеку для інших істот та всього створіння».
Торкнувшись питання сучасної соціально-економічної кризи, папа звернув увагу на те, що вона спонукає задуматися над своїм етичним виміром, а також над основами людської екзистенції.
В особливий спосіб Святіший Отець наголосив на важливості правильного виховання, яке має бути направлене також і на пошанування всього створеного Богом світу.
Владика Дмитро (Григорак): «Відновлюючи первісну єдність між людиною і Богом, Господь відновлює первісну гармонію всього творіння з Творцем»
Різдво Христа має за мету повернути людину до повноти життя з Богом і таким чином відновити і перемінити увесь світ. Про це йдеться у Різдвяному посланні владики Дмитра (Григорака), єпископа-ординарія Бучацької Єпархії УГКЦ.
Церковний ієрарх констатує: «Відносини людини з Богом – це найголовніші і визначальні відносини у вселенній. Вони визначають лице світу і його майбутнє. Зв’язок з Богом – найперший і найсуттєвіший із 4-ох головних зв’язків, які зумовлюють життя людини, а саме: зв’язок з Богом, зв’язок людини з іншими людьми, зв’язок людини з собою, зв’язок людини з світом природи».
На думку Бучацького архиєрея, відновлення тісного зв’язку з Богом веде до гармонізації всіх інших відносин людини, включно з її ставленням до природного довкілля: «світ природи, який чутливо реагує на людське зло різними катаклізмами і природними лихами (що яскраво ілюструють останні 100 років) теж гармонізується та існує для того, для чого був створений Богом: для прослави свого Творця і для добра людини».
У святі Різдва бере участь вся природа
В Церковній традиції українського народу, у святкуванні 12 Великих свят, бере участь вся природа. Відчуття присутності й особистої відповідальності в розвитку створіння, завжди було притаманне українській ментальності. Через що й Свято Різдва Христового має свій особливий аспект ставлення людини до природи, яка завжди була «книгою», через яку відкривалося розуміння Величної Краси Творця. Використовуючи створені речі як символ для означення Того, Кого вона постійно шукає, людина пригадувала собі справжню ціль всіх створених речей.
Так, в надвечір’ї Різдва Христового одним з основних атрибутів прикрашення дому, був сніп збіжжя (жита або пшениці), який після збору урожаю влітку, залишали необмолоченим. Він символізував Христа – «наріжний камінь, до якого не доторкнулася рука різьбяра». До снопу додавали також по кілька стеблин з інших злаків (символ «різноманітності» в Божій Природі) і перев’язували одним (символ Єдиного Бога), двома (символ Другої Божої Особи – Христа), а інколи трьома (символ Трьох Божих Осіб) перевеслами.
12 екологічних порад до Різдва
Різдво – час переосмислення свого християнського покликання і гідності дітей Божих. Святкуймо цей величний празник у дусі заповіді любові і без шкоди для себе, ближніх та Божого створіння – природи!
1.Застановімось над справжнім змістом Різдва Господнього! В підготовці до Різдва слід уникати всього, що може стати на заваді справжньому відчуттю свята Боговоплочення! Різдво не має нічого спільного з духом безмежного споживацтва та передріздвяного бізнесу. Необхідно пригадати правдиву сутність свята, а особливо, що Ісус приходить, щоб дарувати нам вічне життя та повернути всьому створінню його первозданну гармонію, красу та гідність.
2. Приготуймось належно до свята! Якщо Вам хочеться зробити обновку, думаючи, що це надасть урочистості святу, але у Вашому гардеробі достатньо речей, які ще пристойно виглядають і можна носити, то можете бути спокійні, адже свято Різдва – свято Ісуса; Він в убогості прийшов у наш світ і тому прийме нас, дивлячись не на пишний одяг, а на наші прикрашені добротою та любов’ю серця. Звернімо увагу насамперед на те, щоб належно приготувати оселю своєї душі, аби новонароджене Дитятко Ісус змогло знайти тут місце і наповнити нас своїми миром та радістю спасіння.
3. Від чистоти душі до чистоти довкілля! Прибирайте Вашу оселю природними засобами для миття та догляду! В час генерального прибирання не викидайте непотрібні Вам речі будь-куди, а краще віддайте потребуючим, а відходи викидайте попередньо посортувавши, якщо у Вашому місті передбачена така можливість, якщо ж ні, зробіть можливе: папір – в пункти прийому макулатури, склотару та метал – в інші відповідні пункти прийому вторсировини.Святкуймо Різдво без шкоди для довкілля!
З таким закликом, напередодні Різдвяних свят, звернулось Бюро УГКЦ з питань екології до віруючих людей та всіх, хто є небайдужим до сучасного стану Божого створіння – природи. Беручи до уваги актуальні екологічні гріхи, що часто затьмарюють свято Різдва Господнього, Екологічне бюро пропонує 12 порад – як провести цей величний празник без шкоди для свого здоров’я та дружньо стосовно природного довкілля.
Насамперед, церковні екологи радять застановитися над справжнім змістом Різдва Господнього, а саме над тим, що «Ісус приходить, щоб дарувати нам вічне життя та повернути всьому створінню його первозданну гармонію, красу та гідність». Згідно з переконанням Екобюро УГКЦ, сучасна традиція святкування Різдва часто є несумісною із богословським посланням цього величного празника радості всього створіння. Більше того, в багатьох випадках «святкування» завдає шкоди здоров’ю людей та їх природному довкіллю.
Зокрема, Екобюро наголошує на згубному впливі для живої природи новітньої практики прикрашання осель, магазинів, офісів, а навіть і храмів мертвими зрубаними ялинками, які, за хибним стереотипом, вважаються живими.
Різдво Господнє – празник радості всього створіння
Святий апостол Павло констатує, що через гріхопадіння людини «все створіння стогне і страждає у тяжких муках» (Рим 8, 22), очікуючи остаточного визволення у Христі. Сьогодні, стогін Божого створіння шириться по всій планеті, а його страждання апелює до сумління кожної людини, адже всі ми своїм життям та діяльністю впливаємо на екологічний стан планети.
Вичерпані природні ресурси; забруднене повітря; отруєна вода; земля – виснажена, нафарширована отрутохімікатами, вкрита ранами завданими атомною енергетикою та хімічною промисловістю; вирубані ліси; переповнені сміттєзвалища, які загрожують заполонити все довкола… Фахівці констатують, що внаслідок згубного впливу людини на довкілля щоденно зникають з лиця Землі цілі біологічні види, імунітет планети дуже ослаблений, організм тотально виснажений, життєзабезпечуючі системи починають давати збої, що, зокрема, виражається у зростаючих кліматичних змінах (зима без звичних снігу та морозів, літо з затяжними хвилями спеки та посухи) та чим раз більшому числу стихійних лих і природних катаклізмів. Завдана довкіллю шкода, рано чи пізно, повертається до самої людини й починає загрожувати її добробуту, здоров’ю, і навіть життю…
Покликані до мудрого та відповідального управління природою – поводимось як нерозумні господарі чи орендатори, які мають за мету максимально можливе збагачення, не думаючи про ціну свого «господарювання» для природи та інших людей. Покликані бути спасінням для створіння – сіємо навкруги руйнування та смерть…
Сила стихії та сила духу
Молитовні намірення на січень: за постраждалих від природних катаклізмів. Папа Бенедикт XVI просить вірних присвятити місяць січень молитві «за те, щоб жертви стихійних лих отримали духовну і матеріальну розраду, необхідну для відновлення їхнього життя».
Таке формулювання молитовних потреб Церкви на січень. Їх предмет прокоментував директор міжнародного відділу італійського філії «Карітас» Паоло Беччегато. Він зауважив, що за останні сорок років «Карітас» набув значного досвіду гуманітарної допомоги та відновлення після природних катастроф. У ситуаціях, коли необхідно надати конкретну допомогу, духовна і молитовна підтримка незамінна. За цей період - згадує Беччегато - що стосується Італії, особливо значимим було втручання після повеней в П'ємонті в 1994 році. Зовсім недавно подібне лихо обрушилося й на Лігурію. І тоді, і зараз в Лігурії діяли «ангели бруду», як їх нерідко називають. Вони займаються, здавалося б, простою справою: допомагають лопатами звільнити будинки від бруду. Це, звичайно, не вирішує всіх проблем, але, безсумнівно, прискорює їх вирішення. До того ж «ангели бруду» допомагають і словом: зупиняються, розмовляють з людьми, втішають. А молодіжне волонтерство вселяє в людей особливу надію - в самому волонтері багато хто бачить поштовх до того, щоб почати спочатку, часто з нуля.
Папа Венедикт XVI: «Виховувати молодь для справедливості та миру»
1 січня 2012 р. папа Венедикт XVI вже традиційно звернувся до світової спільноти із спеціальним посланням з нагоди Всесвітнього дня миру на тему «Виховувати молодь для справедливості та миру».
Послання розпочинається з питання: з яким ставленням слід підходити до нового року, в контексті «розчарувань 2011», спричинених різними кризами? Відповідь понтифіка рівночасно глибока і проста: необхідною є автентична християнська постава, повна надії до Бога. Особливий акцент папа ставить на виховання молоді, яка, згідно з його переконанням, своїм молодечим ентузіазмом й ідеалістичним поштовхом, може запропонувати світові нову надію.
Святіший отець навчає, що для доброго виховання визначаючим є сформувати здібність розпізнання в людині образу Творця, для того, щоб бути здатними з великою повагою ставитись до людської особи. Папа наголошує на важливості виховання до правди та свободи. Лише в зв’язку з Богом людина може відкрити правду про себе саму і може зрозуміти автентичне значення дарованої їй свободи; в протилежному випадку людина починає вірити, що вона є абсолютом, що від нікого і від нічого не залежить, і тому може робити все, що їй заманеться. З цього випливає, що зв'язок з Творцем є гарним методом попередження всіх негараздів, бід та катастроф, які здатна чинити людина.