Нещодавно, в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку пройшло спеціальне тематичне засідання Генеральної Асамблеї ООН з водних ресурсів і стихійнх лих. Його учасники обмінялися думками та досвідом пом'якшення негативних наслідків небезпечних природних явищ, пов'язаних з водою, в тому числі – повеней і обвалів.

Виступаючи на засіданні, Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун заявив, що катастрофи, пов'язані з водою, стали реальністю життя, на нашій все більш тепліючій планеті. У цьому зв'язку Пан Гі Мун привернув увагу до наслідків, викликаних цунамі в Японії і на Соломонових островах, повенями в Пакистані і М'янмі.

Хто відповідає за моніторинг чистоти повітря – незрозуміло, сучасні стандарти вимірювання забруднення українським відомствам невідомі. Змінити ситуацію взялися екологи.

Рівень забруднення повітря в Україні у три-чотири рази вищий, ніж у Євросоюзі, наголошує президентка екологічної організації «Жива планета» Світлана Берзіна. «Якщо брати найбільш забруднені краї – Донеччину, Луганщину, Дніпропетровщину – може йтись про десятки разів», – зазначила Березіна. Очолювана нею організація за підтримки міжнародного фонду "Відродження" втілює проект, мета якого – домогтися запровадження в Україні норм чистоти повітря, які діють у країнах ЄС.

Хоч вже другий день увага цілого світу прикута до труби над Сикстинською капелою в очікуванні білого диму (fumata bianca), який свідчитиме про те, що Католицька Церква отримала наступника на Петровому престолі (Habemus Papam), не могли не попасти в поле зору ЗМІ та чисельних паломників незвичні еко-контейнери для збору сміття.

Вчора, 12 березня 2013 року, в перший день конклаву, в Римі, неподалік Замку Ангела та біля Площі св. Петра, а саме в місцях, де відбувається найбільше скупчення бажаючих слідкувати за цією історичною подією, було розташовано 5 таких контейнерів. Деякі ЗМІ, завдяки цим зеленуватого кольору контейнерам, вже прозвали цей конклав «зеленим». Але «зеленими» їх слід називати не через колір, а через те, що зверху на них встановлені сонячні батареї для вироблення необхідної енергії, спрямованої на компостування відходів, які не підлягають переробці.

В загальному цих 5 екоконтейнерів здатні помістити 10 кубічних метрів відходів, які завдяки «зеленій енергії» компостуються.

Було б гарно, якби ця еконовинка стала не лише зеленим символом теперішнього конклаву, але передусім «провісником» того, що наступний Папа Римський, будучи вірним свої двом попередникам, приділятиме достатньо уваги у своєму навчанні питанням відповідальності за природне довкілля.

На даний момент на нашій планеті відбувається бурхливий розвиток промисловості, який спричиняє екологічні катастрофи. Епіцентрами цих катастроф є міста, в яких живе велика кількість людей. Вашій увазі пропонується рейтинг найбільш забруднених місць нашої планети, до якого потрапили найбрудніші міста країн світу.

10. Кабве (Замбія)

Причини: Розробка і виплавка цинку та свинцю (1902-1994 рр.).

Результат: Забруднення важкими металами поверхневих і підземних вод, які живлять місто. В багатьох випадках рівень свинцю в крові дітей розглядається як потенціально смертельний. Більшість працівників та жителів міста уражені свинцем.

Нещодавно побачив світ екологічний (64-й) випуск телепередачі «Знаки часу», під назвою «Відповідальність за створіння». Передача була підготована БО «Апостол», за підтримки Бюро УГКЦ з питань екології, з метою поширення свідомості про те, що актуальні екологічні проблеми є одним із ключових знаків та викликів для Церкви, що християнська віра спонукає до відповідального ставлення стосовно природи, що бережливе ставлення до створіння є виявом пошани до Творця та християнським свідченням у сучасному світі.

У передачі висвітлено ключові положення вчення Церкви щодо відповідальності за створений Богом світ на основі Катехизму УКГЦ «Христос – наша Пасха» і Моральної катехизи «Життя у Христі».

У більшості розвинених країн Заходу виробництво ядерної енергії іде на спад. Проте потреби економік азійських країн, які швидко зростають, штовхають їхні уряди саме на розвиток атомної енергетики.

Про глобальне прощання з ядерною енергетикою не можна говорити навіть після Фукусіми. У багатьох країнах вона й досі залишається невід'ємною складовою енергетичного балансу. Особливо це стосується Азії: наприкінці 2012 року відбувалося будівництво 68 реакторів у 14 країнах, із них 44 у цьому регіоні. Окрім того в усьому світі побудова ще близька 110 реакторів перебуває на різних стадіях планування, близько половина з них припадає на Китай та Індію. У наступні 10-15 років ці дві країни хочуть збільшити частку ядерної енергетики у виробництві електроенергії на чотири та дев'ять відсотків відповідно.

Велику увагу медіа викликала поява на ровері архиєпископа Ліона кардинала Філіпа Барбарена.

Французький ієрарх їздить по Риму на велосипеді, так само він прибув до Ватикану, щоб взяти участь у засіданнях Колегії кардиналів.

9 березня 2013 р., у храмі Різдва Христового м. Івано-Франківська, під час Божественної архієрейської літургії, високопресвященніший владика Володимир Війтишин, Архієпископ та Митрополит Івано-Франківської Архієпархії, уділив дияконські свячення шістьом піддияконам,  серед яких також і д-ру Володимиру Містерманові, заступнику керівника Бюро УГКЦ з питань екології.

В своїй проповіді високопресвященніший владика Володимир наголосив на ключових аспектах дияконального завдання Церкви, а також побажав, щоб силою Божої благодаті, ярмо служіння було для нових дияконів милим.

Після закінчення архієрейської літургії диякон Володимир Містерман подякував, від імені всіх новопоставлених дияконів, за виявлену зі сторони Церкви довіру і отриману, через високопреосвященнішого Володимира, благодать Божу на здійснення дияконського служіння. Диякон Володимир підкреслив знаковість того, що їм випало вершити свою дияконську службу в році Віри, метою якого є оживити віру християнських спільнот і особисте життя вірних для належної зустрічі з Христом, а також запевнив, що будуть для цього прикладати всі зусилля.

Ще будучи студентом, Мікі Мейер задумався про те, яке використання може знайти міська макулатура. Особливо його обурювали нерозпродані вчорашні газети: для їх створення були вирубані дерева і зруйнована екосистема ще одного зеленого куточка планети, однак надруковані новини вже «застаріли» і на наступний день вже нікому не потрібні. Тому молодий нідерландець затіяв серію експериментів зі стопкою газет – він шукав оптимальний спосіб скріпити їх разом таким чином, щоб отримати матеріал, який нагадував би деревину.

Експерименти Мікі Мейєра зацікавили студію «Vij5» – голландські дизайнери Аріан ван Раадшувен (Arian van Raadshooven) і Аніке Брандерхорст (Anieke Branderhorst) вирішили допомогти дизайнеру-початківцю втілити в життя його сміливу ідею. Для цього, звичайно, потрібен не лише талант, але й деякі виробничі потужності, а також навички маркетингу, що має вирішальне значення в епоху глобалізації. Тому команда почала шукати рішення, як зробити зі «сміття» життєздатний на ринку продукт.

Міністерство екології та природних ресурсів оцінює концентрацію в Україні всіх видів відходів на рівні 35 млрд. тонн, з яких приблизно 2,6 млрд. тонн – високотоксичні відходи.

Заданими міністерства, щорічно в Україні загальний обсяг побутових відходів збільшується приблизно на 50 млн метрів кубічних, а промислових – на 175 млн метрів кубічних. На даний момент Міністерство вивчає можливість будівництва в Україні восьми заводів з переробки шин, а від 2013 року – шляхи утилізації небезпечних відходів в Україні замість їх вивезення на переробку за кордон, що, на думку Міністерства, дасть змогу заощаджувати чимало коштів.