«Знову почнімо мріяти. Дорога до кращого майбутнього», – так називається книга-інтерв’ю Папи Франциска та журналіста Остена Айверея, про яку ми вже анонсували і яка побачить світ у грудні цього року. У ній Святіший Отець ділиться своїми думками над сьогоднішньою кризовою ситуацією пандемії та іншими викликами нашого часу, пише VaticanNews.

Вже місяцями наш світ блукає в лабіринті, він, немовби, ув’язнений у лабіринті пандемії. Це справжній жах. Стан постійної кризи, яка, все ж таки, не дозволяє нам залишатись бездіяльними, незважаючи на присутній в кожному лабіринті ризик натрапити на глухий кут. Цей образ, почерпнутий від одного з улюблений авторів Папи, аргентинського письменника Хорхе Луїса Борхеса, допоміг Святішому Отцеві вказати на сьогоднішню глобальну ситуацію у світі та запропонувати можливий вихід із неї. Найгірше, що може трапитись із людством у такий час, – це вдивлятись у дзеркало, кружляючи довкола і не маючи нагоди вибратись. Однак, можливість виходу існує і вона лише одна: залишити культуру “селфі” та вийти на зустріч іншим людям, які здатні допомогти нам віднайти цей вихід.

В Організації Об'єднаних Націй закликають країни Карпатського регіону спільно активізувати зусилля для припинення незаконної вирубки лісів.

В ООН  стурбовані тим, що через кліматичні зміни і незаконну вирубку лісів Карпатський регіон опинився у реальній небезпеці, як пише Уніан

Про це заявила заступниця генерального секретаря ООН та виконавчий директор програми ООН з питань довкілля Інгер Андерсен.

Вона наголосила на необхідності більшого посилення співпраці, яке матиме вкрай важливе значення задля усунення зростаючих загроз для Карпат.

"Не робіть помилки: Карпатський регіон перебуває в реальній і безпосередній небезпеці", - закликала Андерсен.

Однією з головних загроз вона назвала незаконну вирубку лісу.

Дослідники попередили, що танення вічної мерзлоти може призвести до пожвавлення мікробів і бактерій, небезпечних для людини. Поведінка деяких з них невідома для вчених.

Танення вічної мерзлоти веде до пожвавлення мікробів і бактерій, яким може бути тисячі або мільйони років. У цих шарах можуть перебувати стародавні заморожені мікроби, останки плейстоценової мегафауни та багато іншого. У міру того як вічна мерзлота відтає з наростаючою швидкістю, перед вченими постає завдання виявити мікроби, бактерії й віруси, які можуть бути небезпечними для людини, пишуть Цікавості.

Ватикан збирається електрифікувати весь свій автопарк. Однак коли це відбудеться і на які саме електромобілі замінять паливні автівки поки не відомо.

Голова Відділу лабораторій і устаткування Губернаторства Держави-Міста Роберто Міньюччі зазначив, що Ватикан стане ідеальним місцем для електромобілів. Щорічний пробіг автівок, які зараз входять в автопарк та обслуговують потреби Папи Римського, складає близько 6 000 кілометрів. А сам Ватикан займає площу всього 44 гектари, пише Autogeek.

В місті-державі планують значно розширити зарядну інфраструктуру таким чином, щоб вона покривала і території, що знаходяться за межами Ватикану, але належать йому. До них Міньюччі відніс базиліку Санта-Марія-Маджоре, Собор Святого Іоанна Латеранського, Собор Святого Павла.

Х ювілейний конкурс «Відповідальність за створіння» відбувся в році «Laudato Si», проголошеному Святійшим Отцем Франциском з метою воплочення у життя вчення однойменної енцикліки про відповідальність кожного за наш спільний, створений Богом – дім природи. Конкурс відбувся у період досить непростий для всього людства. Пандемія коронавірусу внесла корективи в усе наше життя. Ми стали більш обмеженими в спілкуванні, в пересуванні, в наших звичках, але, мабуть, також і більш стриманими, щирими і відповідальними.

Особливо це відчули учасники нашого конкурсу. Адже вони мали непросте завдання: усвідомити найперше для самих себе, що означає жити в дусі екологічної енцикліки Папи Франциска. Але для більшості з них це вдалося – донести в своїх творах бачення кращого світу, добрішого, чистішого і більш гармонійного, в якому ми всі змогли б побачити ту, Богом первозданну красу, яка буде надихати нас прославляти Його величне ім’я.

23 листопада у селі Острів, що на Тернопільщині, висадили 16 вічнозелених хвойних дерев. Цим заходом острівчани долучились до безстрокової Всеукраїнської акції «Посади дерево миру», передає Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології.

Цьогорічна тепла осінь дозволяє і надалі проводити висадку дерев і кущів. Цим дарунком природи скористались парафіяни Острова, які нещодавно завершили першу частину архітектурної візитівки свого села. Насаджені туї та ялини прикрашатимуть це місце та будуть пригадувати всім гостям села про життя у гармонії того, що творить людина, і з тим, що сотворив Господь Бог.

Поступова відмова від бетону і стали на користь дерев’яних будматеріалів дозволять істотно скоротити рівень шкідливого вуглецю в атмосфері.

Як відомо, деревина – один з найбільш екологічно чистих будівельних матеріалів, відомих людині. У наші дні вона все частіше поступається кераміці та бетону, які дешеві у виробництві, невибагливі в експлуатації і, до того ж володіють значною міцністю, пишуть Цікавості.

Однак є й інша точка зору – дерев’яне будівництво може стати тим самим фактором, який дозволить вирішити проблему вуглецевого забруднення в великих містах – адже деревина може поглинати вуглець з середовища так само ефективно, як і живе дерево.

Полімерна упаковка є стійкою до багатьох типів речовин, саме тому вона дуже популярна в секторі харчової упаковки. А оскільки різні полімери мають різні якості, дуже часто вони нашаровуються один на одного для створення багатошарової упаковки. На жаль, багато з таких пластиків не підлягає переробці, нова технологія може змінити це, пише ПМ.

Проблема харчових упаковок полягає не тільки в тому, що вони забруднюють навколишнє середовище, деякі з них складно переробляти в промислових масштабах, але здається, цю проблему вирішили вчені з США. Експериментальна технологія була розроблена вченими з університету Вісконсіна, США, і носить назву «розчинник, спрямований на відновлення і виділення осаду» (Solvent-Targeted Recovery and Precipitation STRAP).

Група вчених з університетів Канади й Чилі провела дослідження з використанням математичних моделей еволюції в пошуку відповіді на актуальне з точки зору поточної екологічної ситуації питання: наскільки успішно екосистеми можуть адаптуватися до змін навколишнього середовища? Фахівці встановили, що швидкість цих змін є основним чинником, що визначає виживання видових спільнот, тому для підтримки життєздатності екосистем досить забезпечити зниження темпів зміни клімату, руйнування місця існування та інших негативних процесів, пишуть Цікавості.

Результати дослідження опубліковані в журналі Ecology and Evolution. В умовах безперервного розвитку людської цивілізації й збільшення навантаження на екосистеми насамперед у зв’язку з глобальною зміною клімату і руйнуванням природного місця існування, багато видів можуть опинитися на межі зникнення. Нині широко обговорюються питання про те, чи може жива природа адаптуватися до зростаючого навантаженні і чи існує межа стійкості в екосистем.

Концентрація парникових газів в атмосфері, як і раніше дуже висока, незважаючи на уповільнення промислового виробництва та заходи локдауну через пандемію COVID-19 у світі, пише DW.

Попри скорочення промислового виробництва через пандемію COVID-19 і карантинні обмеження, рівень парникових газів в атмосфері Землі як і раніше залишається рекордно високим. Про це повідомили експерти Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) у понеділок, 23 листопада. 

"Режим ізоляції дозволив скоротити викиди в атмосферу багатьох шкідливих речовин і парникових газів, таких як СО2", йдеться в повідомленні на сайті ВМО. Однак після рекордного збільшення викидів вуглекислого газу (СО2) у 2019 році, цього року його обсяг все одно залишається високим.