В Україні останніми роками триває тотальне розорювання землі. А в Євросоюзі, тим часом, площі сільськогосподарських угідь суттєво зменшуються. Про це заявив голова Української природоохоронної групи (УПГ) Олексій Василюк. Він відзначає, що у питання розорювання землі "Україна разюче відрізняємося від цивілізованих країн – того ж Євросоюзу, куди ми наполегливо прагнемо", пише 24 канал.

Зараз у Європі рішуче реагують на глобальні кліматичні зміни, – каже Василюк. – Так, ЄС затвердив Стратегію щодо збереження біорізноманіття, згідно з якою протягом найближчих 10 років 30% сільгоспугідь будуть переведені в статус природних територій та охоронятимуться. Уявіть – майже третина! Для України – це фантастика! Бо у нас навпаки – останні залишки природи намагаються якнайскоріше освоїти. Раніше Україна на половину була зайнята степовими ландшафтами. Але на сьогодні лишилось не більше трьох відсотків колишніх степів. Та й з тих майже кожен 5-й квадратний метр був розораний лише за останні 5-8 років.

За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), незважаючи на уповільнення темпів зростання електроенергетики через пандемію COVID-19, поновлювані джерела енергії зросли в 2020 році. Зараз вони складають близько 90% від загальної потужності, доданої за цей рік.

Експерти МЕА відзначили збільшення витрат на поновлювані джерела енергії в Китаї та США. На різні підприємства в цих країнах припадає майже 200 ГВт додаткових генеруючих потужностей по всьому світу, пише Хайтек.

Випускниця Маріупольського технічного ліцею, студентка Національного університету біоресурсів і природознавства України Аліса Сергєєва придумала екологічну і безпечну упаковку з каштана. Винахідниця взяла призове місце на Міжнародному конкурсі інноваційних винаходів iCAN в Канаді, пише eco town.

«Мій учитель біології, Світлана Анатоліївна, помітила, що діти, які грали в футбол каштанами у дворі ліцею, стерли собі туфлі і шкарпетки. Ми вирішили перевірити каштани і взагалі дізнатися склад. Ми перевірили, виявилося – дуже хороший, до 46 відсотків клейких речовин, там дуже міцні волокна», – розповідає Аліса.

Основу пакувального матеріалу становить не сам каштан, а перероблена зелена шпичаста коробочка.

Нова робота вчених з Міжнародного інституту сталого розвитку показала, що країни G20 («Велика двадцятка»), які підписали Паризьку угоду з регулювання клімату, продовжують фінансувати проекти, пов'язані з викопним паливом.

Як виявилося, у важкі часи шахраюють навіть ті, хто бореться зі зміною клімату, пише ПМ.

Незважаючи на те, що з 2015 року державна підтримка галузей нафти, газу і вугілля дещо знизилася, нові дані вказують на те, що після пандемії, багато країн витратять мільярди доларів на відновлення цих галузей. Аналіз показав, що з початку пандемії приблизно 170 мільярдів доларів з державного бюджету були обіцяні секторам, які використовують викопне паливо (серед країн G20).

9 листопада у Кривому розі відбувся національний круглий стіл на тему «Екологія», організований Міністерством культури та інформаційної політики України (МКІП), в рамках Національного культурного діалогу на найбільш актуальні проблеми країни, передає Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології.

На порядку денному стояли такі глобальні екологічні виклики як кліматичні зміни та втрата біорізноманіття, а зокрема ті, які притаманні нашій країні, серед яких зокрема проблема відходів та забруднення довкілля. Особлива увага була присвячена стану атмосферного повітря у Кривому розі та впливу екологічних наслідків на здоров’я населення. Присутні спікери також дискутували про структурні передумови та практичні можливості покращення екологічної ситуації.

У Всесвітній день науки Глава Католицької Церкви нагадує про те, що науковий прогрес потребує світла віри, щоби шанувати центральність людської особи, пише VaticanNews.

«Суспільство збагачується діалогом між наукою та вірою, що відкриває нові горизонти для мислення. Науковий поступ слід просвічувати світлом віри, аби він шанував центральність людської особи».

У вівторок, 10 листопада 2020 р., Всесвітній день науки в ім'я миру та розвитку, проголошений ЮНЕСКО з метою підвищувати поінформованість громадськості про роль науки для мирного та сталого розвитку громад та привернути увагу до викликів, з якими зустрічаєтеся наука, Папа через Твіттер нагадав про важливість діалогу між розумом і вірою.

Відомо, що Житомирський картонний комбінат випустив першу промислову партію паперу, який виробили із опалого листя. Технологію виробництва паперу з падолисту створив Валентин Фречка коли ще був школярем. І от наразі ми маємо ще одне відкриття з переробки листя.

На Прикарпатті винайшли спосіб переробки борщівника Сосновського та сильфії пронизанолистої на папір. Про це повідомили в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, пише GreenPost.

Ссавці, птахів та земноводних у всьому світі втратили в середньому 18% від площі свого природного ареалу проживання в результаті людської діяльності і зміни клімату. Автори роботи побоюються, що протягом наступних 80 років ця цифра може збільшитися до 23%.

Здавалося б, 18% – це не так багато, але, на жаль, це середній показник. Деякі тварини і зовсім зникли, втративши свій дім, пише ПМ.

У дослідженні, опублікованому в журналі Nature Communications, аналізувалися зміни географічного ареалу 16 919 видів з 1700 року по сьогоднішній день. Ці дані також використовувалися для прогнозування майбутніх змін аж до 2100 року в рамках 16 різних кліматичних і соціально-економічних сценаріїв.

Шведський інженер Ганс Форсберг взявся за непросту, але корисну справу. Він розробив розумний пристрій, який дозволяє "заробляти їжу" вуличним птахам. Для цього їм потрібно приносити дрібне сміття та вкидати його у спеціальний отвір.

Чоловік є спеціалістом у сфері штучного інтелекту та робототехніки у компанії AFRY. Над розумною годівничкою він працює вже кілька років, про це Форсберг написав на форумі Hackster, пише 24 канал.

Ідея винаходу з'явилася у нього, коли той випадково побачив спробу сорок викрасти щось на вулиці. Таку пристрасть птахів до крадіжок він вирішив спрямувати у щось корисне. 

В Україні за рік накопичується 53 млн кубометрів побутових відходів, це близько 12 млн тонн. Про це сказав співзасновник ГО "Друге життя" Сергій Волков під час п’ятого Національного круглого столу на тему "Екологія", що проходить у Кривому Розі, пише Укрінформ.

"Згідно з Держстатом у нас орієнтовано 53 млн кубометрів побутових відходів. Це орієнтовно десь 12 млн тонн 90 %, в деяких регіонах і 93 % і 94 % прямує просто на звалища, на полігони, на несанкціоновані звалища. І це є реальна біда, тому що ми потім цим дихаємо, це впливає на екосистему тих територій, де це відбувається. Це потужний вплив на здоров'я на громадян", – сказав Волков.