На міжнародному конкурсі в Копенгагені University Startup World Cup здобули перші місця два українські стартапи.

Проект Сумського національного аграрного університету – FoodBIOPack – переміг у номінації Sustainability Award. Дослідники розробили еко-пакування для харчових продуктів, яке надалі можна використовувати як органічне добриво.

Науковці помітили, що крапля розчину полісахариду, висихаючи, дає еластичну плівку, схожу на поліетилен. Зроблений з неї матеріал розкладається всього за місяць.

За бажання, біопакет можна розмочити, порізати і зварити веганську локшину. Крім пакетів дослідники розробили одноразовий посуд, який може замінити пластиковий.

У деяких регіонах М'янми жителі вже відчули негативний ефект від глобального потепління. Підвищення рівня моря і зміна погодних умов почали позбавляти їх будинків і засобів до існування.

Проблеми, викликані кліматичними змінами, у М'янмі, які, судячи з прогнозів учених, будуть посилюватися та охоплять весь світ, якщо людство не зважиться на глобальні зміни у найближчі роки.

Наступ моря в містечку Хіндан

У прибережному містечку Хіндан катастрофічний ефект підвищення рівня моря очевидний. Задушливий спекотний ранок, Доу М'я Хтай підвертає своє довге лонджі – бірманський саронг (смуга кольорової бавовняної тканини, яка обмотується навколо поясу у чоловіків або середини грудей у жінок і носиться як спідниця довжиною до щиколоток – ред.) – щоб зайти в море.

Палау стала першою країною, яка запровадила заборону на сонцезахисні засоби. Рішення пояснили тим, що вони шкодять кораловим рифам - значна частина покупців про це навіть не здогадувалася.

Дослідники кажуть, що у сонцезахисних засобах виявили принаймні 10 токсичних хімічних інгредієнтів, які небезпечні для живих організмів підводного світу.

Проте сонцезахисні креми – далеко не єдиний продукт, який негативно впливає на навколишнє середовище.

Дослідники з Принстонського університету (США) прийшли до висновку, що океани нагріваються швидше, ніж океанологи припускали раніше. Про це повідомляє видання Science Alert.

Згідно з попередніми оцінками, Світовий океан поглинає 90 відсотків надлишкового тепла, що утримується парниковими газами, викинутими в результаті антропогенної діяльності. Однак виявилося, що ця кількість недооцінена, і морські води містять набагато більше тепла. За словами вчених, це робить важким завдання щодо стримування зростання середньої температури атмосфери Землі на 1,5-2 градуси Цельсія.

Це також призведе до значного збільшення ризику повеней через підвищення рівня моря, сильних ураганів, а зникнення коралових рифів стає майже неминучим.

Компанії, що виробляють близько 20% пластикової упаковки в світі, домовилися скоротити обсяги її виробництва, щоб знизити рівень забруднення.

Коли була винайдена пластикова упаковка, вона всім здалася чарівним матеріалом: виявилася легкою, водонепроникної і міцною.

Уже через кілька десятиліть пластик заполонив світ, і наше життя вже неможливо було без нього уявити. Але, як зазначає видання Fashionista, якщо виробництво упаковки продовжиться нинішніми темпами, до 2050 року в океанах буде плавати більше пластику, ніж риби.

«Пластикове сміття і відходи – один з найголовніших аспектів, які викликають стурбованість у наш час», – зазначив виконавчий директор Burberry Марко Гоббетті.

Полігони і стихійні звалища в столиці – як фільм "Один вдома" в новорічні свята – класика.

Скільки б ми не знали про шкоду неперероблених відходів, ситуація практично не змінюється, за винятком кількості тонн сміття на звалищах. Експерти кажуть: потрібна система, контроль та інформування про сортування і переробки сміття. Як у нас з цим справи і чи можна на щось сподіватися?

Система

Плюс: у нас вже є закон про сортування сміття. Зараз він забороняє вивозити відходи на полігони. Їх потрібно переробляти, утилізувати, а викидати тільки те, що не тече, не смердить і не виділяє метан. Проблема тут полягає в елементарному – не скрізь встановлені сміттєві баки для окремих видів відходів – пластику і скла. А для того, щоб система сортування заробила, баки потрібні в першу чергу.

Любиш природу та бережеш гаманець – пересідай на велосипед. Ровер знову став трендом, як і 130 років тому. Нині в Китаї на одне авто припадає 250 велосипедів, а половина всіх поїздок тут – саме на роверах.

А у велосипедних столицях Європи – Данії, Німеччини та Голландії – 30%. У німецькому Фрайбурзі навіть є престижний житловий район, де заборонено користуватися автомобілем, але можна пересуватися на двоколісному.

Велосипеди на піку популярності, затятих роверистів не бракує навіть серед політиків – Джордж Буш-молодший, Ніколя Саркозі, Девід Кемерон та інші.

Список можна продовжувати і не дивно, адже цей транспорт корисний для довкілля, вашого здоров’я і навіть гаманця. Він не забруднює повітря і не створює шуму, а також тримає тіло у гарній фізичній формі, знижує ризики інфаркту, зміцнює спину та кістки. А ще добре розвантажує вулиці від міського транспорту, з ним не стоїш у заторах і з паркуванням не такий клопіт.

Айсатоу Сіссей вчить жінок у Гамбії перетворювати пластикові відходи, один із найбільших забрудників, у власні доходи. Вже протягом 17 років вона спонукає жінок (і сама внесла велику лепту) щодо розв’язання проблеми з відходами.

«Лише гляньте на цю сумку – скільки життів вона врятувала, – розповідає Айсатоу Сіссей, королева рециклінгу, – вона така гарна! Ось що мотивувало мене працювати кожного дня з жінками, тому що вони такі талановиті й віддані своїй справі».

«Ідея дати друге життя речам прийшла до мене, коли я була ще дуже молодою і спостерігала за станом довкілля там, де я жила, у моїй спільноті. І я зрозуміла, що люди навіть не уявляють собі як поводитись з відходами, і я відчула, що маю щось робити.

Викликом, з яким я зіштовхнулась на той час, були люди, які й гадки не мали, про що я говорю, бо це було новим для них і вони думали, що це не так і важливо.