Йо. 5 зач.; 1, 43-51

Слава Ісусу Христу!

Євангельська історія першої неділі Великого Посту звертає нашу увагу на подію, яка має на меті відкрити певні риси перших апостолів, про які вони, мабуть, і не здогадуються, що ними володіють.  Здається, що діалог між Спасителем та Филипом, а згодом і Натанаїлом, є доволі буденним. Та Христос виставляє акценти і зосереджується на важливості особистого спілкування та значенні спільноти при формуванні та зростанні – як  індивідуальному, так і колективному в усіх аспектах своєї ікономії спасіння. 

Щоб простежити великий учительський потенціал Христа, маємо зазирнути в історію людини. Можемо стверджувати, що певні нав’язані ідеї про людину індивідуальну та раціональну, – це міф. На спосіб сприйняття, думання та ухвалення рішень часто впливає наше середовище, спільносвіт, частиною якого є кожна людина. Так як для виховання дитини потрібна група, вона необхідна і для винаходу інструментів, вирішення конфліктів чи лікування хвороб. Жоден індивід не знає всього, що потрібно для побудови храму, виготовлення літака чи атомної бомби. Вищість людини над усіма істотами або над усіма тваринами й перетворення нас на господарів планети забезпечила не наша індивідуальна раціональність, а безпрецедентна здатність думати разом у великих групах.

Євр. 329 зач.; 11, 24-26; 32 - 12, 2.

Слава Ісусу Христу!

Цього тижня, дорогі брати і сестри, ми ввійшли у Великий Піст – час молитви, покути та переосмислення свого життя. Цей час можна ілюструвати тим, про що не згадує притча про Блудного сина. Йдеться про дорогу, якою простував блудний син до дому свого отця. Про цю подорож ми нічого не знаємо з притчі, але можна здогадуватися, що вона була часом призадуми і висновків з плачевного стану, у якому опинився блудний син, коли покинув свого батька. Сьогоднішній апостол також слугує тому, щоб ми над дечим застановилися в контексті духовної подорожі до Воскресіння, що є дверми до Отчого Дому. Для цього апостол Павло наводить приклад Мойсея, суддів, царів, пророків, святих жінок і чоловіків Старого Завіту. Вони всі пройшли горнило терпінь, щоб осягнути спасіння, не дочекавшись самого Спасителя.

Йо. 1 зач.; 1, 1-17

Христос Воскрес!

Дорогі брати та сестри в Христі!

Сьогодні, у неділю Воскресіння, ми згадуємо про те, як Ісус Христос, Син Божий, воскрес із мертвих, даруючи нам надію на вічне життя та спасіння. З цього приводу я хотів би поділитися з вами думками про те, як ми можемо зберегти дарований нам Богом світ, адже, ми, люди, маємо велику відповідальність за те, що робимо з цим світом.

Україна зараз переживає складні часи: війна забирає життя найкращих дочок і синів нашої нації й завдає серйозної руйнівної шкоди довкіллю. Природа страждає від забруднення та знищення, спричиненого війною.

Ді. 1 зач.; 1, 1-8

Христос Воскрес!

«Господи, чи цього часу

відбудуєш царство Ізраїля?» (Ді 1,6)

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

Дорогі в Христі!

Напевно, сьогодні, коли на українських землях триває широкомасштабна війна з росією, ми по-різному відчуваємо одну і ту ж саму дійсність.

Ми не вибирали цієї війни, але багато хто з нас став пліч-о-пліч з тими, для кого Україна як Держава є великою цінністю. Сьогодні багато чоловіків і жінок, об’єднаних християнськими цінностями, віддають найкращі роки, навіть здоров’я та життя в ім’я Любові до свого ближнього, рідних та української землі.

Йо. 41 зач.; 12, 1-18.

Слава Ісусу Христу!

Осанна! Благословен грядий в ім’я Господнє…

Дорогі в Христі брати і сестри! Сьогодні свята Церква празнує величне свято – Вхід Господній у Єрусалим. Це місто вважалося святим, бо тут був храм Божий. У передпасхальні дні воно наповнювалося прочанами з усіх околиць Палестини, бо тільки тут можна було відчути особливу присутність Бога в Його храмі. Люди йшли, щоб перепросити за свої гріхи, принести жертву, очиститись, зрештою, відсвяткувати з Богом. Звісно, не всім вдавалося зробити це так, як вони уявляли, бо навколо було багато метушні, у якій часом забувалося про справжню мету паломництва. Раптом пішла чутка, що Ісус також прибуває на свято. Тоді безліч людей узяли пальмове гілля й вийшли Йому назустріч з радісними окликами: «Осанна!»

Флп. 247 зач., 4, 4-9

Слава Ісусу Христу!

«І мир Божий, що вищий від  усякого розуму, 

хай береже серця ваші та ваші думки

у Христі Ісусі» (Флп 4,7)

Дорогі в Христі! Сьогодні, в останню неділю перед Світлим празником Воскресіння Христового, Мати Церква відзначає подію торжественного в’їзду нашого Спасителя в місто Єрусалим. Саме словосполучення «торжественний в’їзд», звісно, уже вказує на важливість події, яка відбувається, і на плоди особливої радості всього світу й кожного Божого творіння, як і людини зокрема. Слухаючи сьогоднішнє апостольське читання в посланні до филипян, чуємо, як апостол Павло розпочинає рядками: «Радійте в Господі завжди, і знову кажу: радійте!», а на завершення пише: «І Бог миру буде з вами», тими словами немов промовляючи до кожного з нас «Мир Вам», щоб і ми через радість у Господі знаходили мир у всьому, що Бог сотворив.

Мр. 47 зач.; 10, 32-45

Слава Ісусу Христу!

Дорогі в Христі, застановляючись над Євангелієм 5 неділі Великого посту, ми бачимо дві кардинально протилежні дійсності: Христос звіщає покірне прийняття волі Отця, анонсуючи свою смерть і воскресіння; натомість Іван та Яків, пропускаючи повз вуха слова Спасителя, прагнуть здобути земну славу. Христос говорить про хрест, а Яків з Іваном мріють про почесті й трони.

Дорога, якою йшов Христос, вела на Голгофу, де замість трону Його очікував смертельний вирок. Для апостолів були місця як справа, так і зліва. Біда в тому, що коли їх треба було займати, Яків з Іваном (як, зрештою, й інші учні) десь зникли, розчинилися у юрбі.

Євр. 321 зач., 9, 11-14

Слава Ісусу Христу!

Дорогі в Христі! Сьогодні ми маємо вже 5 неділю Великого Посту. Ще зовсім трішки – і будемо відзначати велике світле свято Христового Воскресіння. Через всі неділі Великого Посту наша Церква готує нас до цієї зустрічі з Воскреслим Христом. Сьогодні для роздумів над духовним життям дається послання апостола Павла до євреїв. З одного боку, цей уривок є дуже коротким, і, здавалось би, що нам може сказати такий лаконічний текст? Пропоную сьогодні разом заглибитись в це послання апостола Павла й роздумати над ним.