Мр. 37 зач.; 8, 34 – 9, 1.

Слава Ісусу Христу!

Дорогі брати і сестри!

Сьогоднішнє Євангеліє ставить перед нами глибокі запитання про сенс життя, справжню цінність людської душі та відповідальність перед Богом. Христос говорить: «Коли хто хоче йти за Мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій та йде слідом за Мною» (Мр 8, 34). Ці слова є викликом до зрілої віри, яка не обмежується лише особистими духовними пошуками, а проявляється в конкретних діях – у відповідальності за світ, який створив Бог.

Сьогодні ми хочемо розглянути чесноту надії через призму відповідальності за збереження та примноження Божих дарів, особливо у світлі сучасних екологічних і енергетичних викликів війни.

Євр. 311 зач.; 4, 14 – 5, 6.

«Мавши, отже, великого архиєрея, що вже пройшов небо, Ісуса, Божого Сина,
тримаймося твердо віровизнання» (Євр 4,14)

Слава Ісусу Христу!

Сьогоднішнє апостольське читання закликає нас до міцної віри в Христа – істинного Архиєрея, звершителя віри, Котрий приніс Себе в жертву заради нашого спасіння.

Що означають слова «триматися твердо віровизнання»? Ким є Той, Хто дає нам це пізнання?

Християнська віра – це не просто знання, а дар, який ми отримуємо від Бога у Святому Тайнстві Хрещення. «Ти єси Той, Хто дарував нам пізнання Своєї істини. І хто спроможний висловити могутність Твою, голосною вчинити всю хвалу Твою, або повідати кожночасно чудеса Твої? Владико всіх, Господи неба, i землі, і всього видимого й невидимого створіння…» – цими словами молимося на Анафорі Літургії святого Василія Великого та підтверджуємо нашу віру в Бога Творця, Котрий покликав нас до життя. Ісус – Син Божий, як істинний Архиєрей, приносить себе у жертву, як викуп за багатьох. Вірою ми беремо участь у Божому житті, віра – це те, чим ми живемо. Віра відчиняє нам двері до життя вічного; отже, триматися віри – це наслідувати Христа.

Мр. 7 зач., 2, 1-12.

Слава Ісусу Христу!

У другу неділю Великого Посту пригадуємо знаний нам уривок Євангелія з життя Ісуса Христа про оздоровлення розслабленого. У цій події бачимо прояв усіх Божих чеснот: віри, надії та любові. Справжня любов єднає чотирьох приятелів, які принесли розслабленого (напевно, не всі здатні на такий вчинок); хворий має надію на те, що оздоровиться; віра утверджує всіх у думці, що Господь не відкине їх, а допоможе.

Окрім цього, Ісус, бачачи ознаки розкаяння, робить неможливе в очах людей та засвідчує усім зібраним, що Він може оздоровити і повернути до повноцінного життя як всемогутній Творець. Також і ми покликані бути тими друзями, які беруть відповідальність не тільки за себе, інших, а й за ввесь Богом створений світ, і маємо допомогти Богові зцілити його, особливо зараз, у час воєнного лихоліття.

Євр. 304 зач.; 1, 10 - 2, 3

«Бо коли слово, оголошене ангелами, було таке зобов'язуюче,
що всякий його переступ і непослух приймав справедливу кару»
(Євр 2,2)

Слава Ісусу Христу!

Дорогі в Христі!

Слово, про яке говорить апостол Павло в посланні, має в житті людини колосальне значення. Це Слово, яке походить від джерела Життя, від Того, Хто творить цей світ, від Того, Хто дає подих Життя.

На жаль, і сьогодні людина не до кінця усвідомлює силу слова, яке насправді має дуже велику силу, несе в собі потугу, здатну змінити світ. І якщо це слово наповнене добрим, християнським позитивним змістом, то воно несе життя, добро, викликає усмішку на обличчі простої людини. Але якщо це слово сповнене іншим змістом: злом, негативом чи ненавистю – то воно буде руйнувати, спустошувати і нести тотальну деструкцію для людини та всього Богом створеного світу.

Йо. 5 зач., 1, 43-51

Істинно, істинно кажу вам: побачите небеса відкриті,
й ангелів Божих, як висходять та сходять на Сина Чоловічого
(Йо 1, 51).

Слава Ісусу Христу!

Дорогі в Христі сестри і браття! У першу Неділю Великого посту, через свідчення євангелиста Івана, ми чуємо велике запевнення Христа про спасіння наших душ та Божий порядок у світі. Запрошення Филипа, звернене до Натанаїла «Прийди і подивися», нехай стане сьогодні запрошенням для всіх нас, щоб і ми у цей важкий воєнний час відклали власні справи і прийшли до Христа. Щоб ми наблизились до Нього, почули Його Слово та скріпили свою віру. Щоб у цьому Ювілейному році ми особливо розвинули в собі Божу чесноту надії і були певні, що разом з Богом вистоїмо, разом із Ним усе здолаємо і з Його допомогою відбудуємо нашу країну і відродимо всі понівечені Божі дари.

У першій частині сьогоднішнього Євангелія ми чуємо слова розчарування від Натанаїла. Він не довіряє свідченню Филипа про Месію і каже: «А що доброго може бути із Назарету?». Натанаїл є песимістом та повен недовір’я щодо галилейського учителя. Його очікування про месію геть інші, ніж те, що він чує від побратимів. Він, як і всі інші юдеї, очікує на потужного політичного месію з роду Давида, який визволить народ свій від римського поневолення та буде царювати над домом Якова.

Євр. 329 зач.; 11, 24-26; 32 - 12, 2.

Вірою Мойсей … волів радше страждати  разом з людом Божим, ніж

дознавати дочасної гріховної втіхи. ….вважав за більше багатство

наругу вибраного народу від скарбів Єгипту» (Євр 11, 24-26)

Слава Ісусу Христу !

Сьогодні переживаємо вкрай складні часи неабияких загроз. Уже не перша загарбницька війна, ціллю якої стали ми, українці й Україна, укотре демонструє руйнівний характер у різних вимірах людської життєдіяльності: духовному, національному, фізичному й екологічному. Наша трагічна і водночас героїчна історія не раз засвідчила: там, де приходить окупант, панує тотальний колоніалізм й експлуатація як людини з її національною ідентичністю, морально-етичною сферою, так і природних Божих дарів її Батьківщини.

Наприклад, внаслідок австрійської колонізації західноукраїнських земель безжально знищувалося найбільше багатство краю – ліс, щорічний експорт якого лише з Карпат у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. становив більш як 100 тисяч вагонів. З кожним наступним роком його вирубування з подальшим експортом щоразу збільшувалося та продовжилося й тоді, коли австрійських окупантів замінили польські, німецькі, московські…

Йо. 1 зач.; 1, 1-17

Споконвіку було Слово, …

Ним постало все, і ніщо, що постало,

не постало без нього. (Йо 1, 1-3)

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Дорогі браття і сестри!

Згідно з переказом, св. Кирило, автор нашого алфавіту, розпочав перекладати Святе Письмо слов’янською мовою саме з Євангелія від Йоана. Таким чином, понад 1150 років тому нашим предкам «двері віри» були відчинені саме з перших слів сьогоднішнього читання: «Споконвіку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було – Бог» (Йо 1, 1).

Ді. 1 зач.; 1, 1-8

«Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде,

і будете моїми свідками в Єрусалимі,

у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі». (Дії 1, 8)

Христос Воскрес!

Дорогі брати і сестри, ці слова з Діянь святих апостолів є останніми словами Воскреслого до своїх учнів перед тим як Він вознісся на небо. Після страждань, смерті і славного воскресіння Спаситель дає напрямні своїм учням і апостолам, а через них і кожному з нас, якою має бути місія людини в цьому світі – свідчити живого Бога, який об’являється через своє створіння і нести життя в цей світ.