Рішення єпископів заборонити пластикові пакети або, як кажуть на місцевих мовах «кавеера», поширили серед ЗМІ в місті Кампала, столиці Уганди.

Угандійський єпископ Джозеф Ентоні Ззіва, єпископ з єпархії Кійінди-Мітьяни, президент Угандіської католицької єпископської конференції, сказав, що починаючи з 3 червня, Дня угандійських мучеників, використання пластикових пакетів забороняється в приміщенні Базиліки мучеників угандійських в містечку Намугонго.

Єпископ Джозеф Ззіва заявив, що пластик забруднює довкілля, тому єпископи заборонили його використання.

Мікроорганізми, що населяють океан, опинилися під загрозою через людської діяльності.

Згідно з новим дослідженням, забруднення пластиком завдає шкоди бактеріям, які виробляють до 10% кисню на планеті. Про це повідомило The Independent.

Хімічні елементи взаємодіють з prochlorococcus. Популяція фотосинтетичних мікроорганізмів в океані досить обширна. Вони – один з критичних елементів в харчовому ланцюгу інших істот.

Дослідники відзначили, що багато людей інформовані про страждання тварин, які випадково поїдають пластик. Однак вони не в курсі про катастрофічний вплив відходів на бактерії.

Очевидно, що питання екології та ставлення людини до природи зараз більш ніж актуальні. Крім того, відомо, що релігія істотно впливає на моральні принципи суспільства.

Нині під загрозою вимирання близько мільйона видів рослин і тварин. Про жахливий стан навколишнього середовища йдеться в доповіді від ООН на майже тисячу сторінок. 

Тому психологи з Іллінойського та Уорікського університетів (University of Illinois; Warwick University) провели дослідження, щоб з'ясувати, як християни ставляться до проблем екології. Вчені визначили, як релігія може впливати на турботу про природу.

Унікальний пластик можна переробляти величезну кількість раз.

Хіміки з Університету Берклі створили новий тип пластику, який, за їх словами, можна переробляти майже нескінченну кількість разів. Матеріал можна розкласти на молекулярному рівні і створити нові вироби без будь-якої втрати якості. У теорії, це дозволить не створювати пластик в таких великих кількостях, а просто переробляти старий. Це дозволить суттєво зменшити забруднення навколишнього середовища та екології. Враховуючи, в яких кількостях пластик плаває в океанах, проблема набрала катастрофічних масштабів.

Країни Тихого океану в найбільшій мірі страждають від наслідків глобального потепління. У разі подальшого підвищення рівня світового океану багато острівних держав опиняться під водою. Про це заявив Генеральний секретар Антоніу Гутерріш, який вперше приїхав на Фіджі в якості глави ООН.

Дві «фундаментальні проблеми» країн регіону

«Тихоокеанські острівні держави найменше винні в зміні клімату, але вони більше всіх страждають від його негативних наслідків. Вони роблять все не тільки для захисту свого населення, а й вносять глобальний внесок в боротьбу з потеплінням, скорочуючи викиди парникових газів в атмосферу і, таким чином, подають приклад промислово розвиненим країнам світу», – заявив Генеральний секретар ООН, виступаючи на прес-коференції в столиці Фіджі Сува. У бесіді з журналістами разом з главою ООН взяли участь також президент Науру Барон Вака, прем'єр-міністр Самоа Туілаепа Саілеле Маліелегаоі, прем'єр-міністр Тувалу Енель Сопоага, а також Генеральний секретар Форуму тихоокеанських островів Мег Тейлор.

Процес глобального потепління найбільш помітний у північному регіоні України, на Поліссі. Про це розповіли українські вчені на Екологічному форумі ООН.

«При цьому на півдні тривалість посух також збільшується», – написав на своїй сторінці в Facebook міністр екології України Остап Семерак.

За словами міністра, останні чотири роки стали для Землі найжаркішими в історії спостережень.

Жертвами забруднення є жителі країн, що розвиваються. Це встановили вчені декількох організацій.

Відомий ведучий і натураліст Девід Аттенборо заявив, що зростаюча хвиля забруднення пластиком щороку вбиває до мільйона осіб, а також має руйнівні наслідки для навколишнього середовища.

Доповідь про вплив забруднення пластиком, одна з перших, де задокументовано вплив викинутого пластику на здоров'я найбідніших людей у світі, свідчить, що від 400 000 до мільйона людей щороку вмирають від хвороб і нещасних випадків, пов'язаних з погано керованими відходами в країнах, що розвиваються.

За словами Аттенборо, пластик завдає шкоди океанам, а ефект від забруднення ним – це «розбурхувана катастрофа, яку занадто довго не брали до уваги».

Міжнародний валютний фонд (МВФ) у новій доповіді представив нові дані про те, скільки країни витрачають на енергетичні субсидії, а також закликав до скорочення держпідтримки видобутку викопного палива.

У 2015 році субсидії 191 країни на викопне паливо становили $ 4,7 трлн (або 6,3% світового ВВП). Найбільше на енергетичні субсидії витратив Китай ($ 1,4 трлн), за ним слідують США ($ 649 млрд), трійку лідерів замикає Росія ($ 551 млрд). Далі розташувалися Європейський союз ($ 289 млрд) і Індія ($ 209 млрд). У перерахунку на душу населення лідерство у Росії ($ 3832 на душу населення), потім слідують Саудівська Аравія ($ 3709), ОАЕ ($ 2 452), США ($ 2028) і Казахстан ($ 1 631).