У неділю, 4 листопада, на Донеччині, у м. Слов'янськ, вперше відбулися Екологічні місії для порятунку створіння. Розпочались вони Літургією, за участю екореферента Донецького екзархату о. Михайла Неїжмака, у співслужінні з настоятелем місцевої громади "Святого Володимира Великого" УГКЦ о. Віктором Коханським.

У проповіді о. Михайло звернув увагу вірних на поняття "екологічного гріха", вчинення якого не тільки шкодить здоров'ю людини, але й віддаляє від Бога Творця і перешкоджає спасінню. Тому місія церковної екологічної інституції полягає у тому, щоб донести кожному правду про те, що любити та оберігати світ, в якому живемо, який є спільним для всіх людей – є нашим автентичним завданням.

Ми знаємо, що зміни клімату відбуваються, але не усвідомлюємо, що саме може зробити кожен із нас. BBC Future пропонує 10 ефективних способів вплинути на ситуацію.

У новій доповіді, оприлюдненій у вересні 2018 року, провідні вчені-кліматологи б'ють на сполох.

Наших теперішніх дій недостатньо для того, щоб зупинити потепління планети. Вчені попереджають, що температура планети може підвищитися ще лише на 1,5C, вище цього порогу в екології почнуться необоротні зміни.

Те, що клімат планети змінюється, не викликає сумнівів,  деякі наслідки глобального потепління вже впливають на нас.

Підвищення температури збільшило ризик повеней у Маямі та в інших місцях, поставило під загрозу життя мільйонів людей уздовж річки Брахмапутра на північному сході Індії і негативно впливає на розмноження рослин і тварин.

«Радується небо, і земля хай веселиться, нехай заграє море і його повнота. Поле й усе що на ньому, хай веселяться; тоді всі дерева в діброві радісно співатимуть» (Пс 96, 11-12).

Святий Франциск «є покровителем всіх, хто вивчає і працює в царині екології, його також дуже люблять і нехристияни. Він особливо піклувався про Боже створіння, бідних і відкинутих. Він любив і його глибоко любили за його радість, за його жертовність і відвертість» (Laudato Si, 10).

Глава Католицької Церкви написав послання до учасників Міжнародної конференції на тему доступу до питної води, нагадуючи, що такий доступ – це право, що випливає з людської природи.

У четвер, 8 листопада 2018 р., з ініціативи ватиканської Дикастерії служіння цілісному розвиткові людини та за співпраці з деякими посольствами при Святому Престолі, в Папському Урбаніянському Університеті відбувається Міжнародна конференція на тему: «Управління спільним благом: доступ до питної води для всіх». Папа Франциск написав до його учасників послання, в якому наголошує, що «трагічні статистичні дані про спрагу та, насамперед, становище людей, які хворіють і часто помирають через нездорову воду, є величезною ганьбою для людства ХХІ століття». 

7 листопада, в рамках чергової хвилі Всеукраїнської акції «Посади дерево миру», яка стартувала в 2016 р. з ініціативи Української Греко-Католицької Церкви за підтримки Мінприроди України, на території монастиря Успіння Матері Божої ЧСВВ в с. Погоня, Тисменицького району було висаджено першу в історії України алею ненародженої дитини. Ця акція ініційована Бюро УГКЦ з питань екології спільно з Комісією УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я при підтримці Комісії в справах родини, що є прикладом об’єднання зусиль навколо актуальних викликів, які повстають перед Церквою.

Розпочався захід зі спільної молитви – Молебню до Пресвятої Богородиці, який очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський УГКЦ Володимир (Війтишин) у співслужінні з головами вищезазначених Комісій, екореферентів, медичних капеланів та вірян. В особливіший спосіб присутні просили Небесного Отця про відновлення миру людини з Богом, а також примирення із дітьми, які були втрачені до народження. Після спільної молитви матері та батьки, які пережили втрату ненародженої дитини, разом з душпастирями висадили алею з 15 дерев сумаху пухнастого (оцтове дерево), яка в майбутньому стане окрасою цього відпустового місця та символом примирення зраненого створіння зі своїм Творцем.

Міжнародний захід зібрав «лідерів перемін» з усього світу для того, аби шукати шляхи подолання бідності та кліматичної кризи

Від 2 до 4 листопада 2014 р. в Кастель-Ґандольфо, що поблизу Риму, відбувся міжнародний конгрес під назвою «Пророча економіка» (Prophetic Economy). Його ініціатором стала міжнародна мережа, до якої входять сім організацій: Спільнота ім. Папи Івана ХХІІІ, волонтерський католицький рух «Nomadelfia», Міжнародний католицький рух щодо клімату, рух «Четвертий світ», асоціація «Світ спільноти та сім’ї», ініціатива «Slot-Mob» та рух Фоколярів. До участі були запрошені понад 150 так званих «лідерів перемін» та організацій, що представляли 40 країн, які відзначилися в сферах соціальної і справедливої економіки для того, аби сприяти міжнародній співпраці та разом шукати нові шляхи подолання бідності та кризи довкілля.

Влада країн Європи та США поступово відмовляється від використання великих гідроелектростанцій, оскільки ті завдають великої шкоди екології та до того ж є економічно невигідними, стверджують американські вчені.

Щороку в розвинених країнах демонтують десятки ГЕС.

Натомість країни, що розвиваються, продовжують активно будувати греблі на великих річках.

Сьогодні 71% відновлюваної електроенергії у світі виробляється саме гідроелектростанціями.

Пік будівництва ГЕС в Європі та США припав на 1960-і роки, після чого почався спад. Сьогодні в США на гідроелектростанції припадає лише приблизно 6% виробленої електроенергії.

Світ повинен негайно укласти нову угоду про захист природи. І зробити це потрібно максимум за найближчі два роки, інакше людство може стати першим видом, який задокументує власне ж вимирання.

Про це, застерегла керівник відділу ООН з біологічного різноманіття. Перед міжнародною конференцією, присвяченою обговоренню краху екосистеми Землі, Крістіна Палмер заявила, що люди в усіх країнах світу повинні натиснути на свої уряди, щоб змусити їх встановити амбітні глобальні цілі до 2020 року із захисту комах, птахів, рослин і ссавців, необхідних для виробництва продуктів харчування, чистої води і зв’язування шкідливих вуглецевих викидів.

«Втрата біологічного різноманіття – це тихий вбивця. Вона відрізняється від кліматичних змін, вплив яких люди відчувають у повсякденному житті. У випадку біологічного різноманіття все не так очевидно. Але в момент, коли зміни стануть відчутними, буде вже запізно», – застерегла Палмер.